важкі метали

Показано, що дворазове листове підживлення кремнієво-калійним концентратом сприяло оптимізації не тільки калійного, але й азотного та фосфорного забезпечення рослин. Вивчена також ефективність детокс-дії листового кремнієво-калійного підживлення. Концентрація свинцю зменшилася в листі каш-тану в 14 разів, кадмію в 2 рази. Концентрація кадмію в листі липи зменшилась в 2 рази, свинцю в 1,9 рази. В квітах липи концентрація кадмію зменшилася в 2,5 рази.

На основі результатів досліджень можна стверджувати, що у разі можливості техногенного атмосферного забруднення слід уникати вирощування на присадибних ділянках листових овочів, зокрема капусти. Серед надґрунтових овочів простежується диференціація метало-акумулятивних властивостей рослин в залежності від їх фізіологічних особливостей. На основі порівняння показників біологічного поглинання металів рослинами з вмістом їх рухомих форм у ґрунті можна визначити, що з підвищенням вмісту важких металів у ґрунті у рослин включаються механізми регуляції селективного поглинання мікроелементів, які визначаються генетичною специфікою рослин. Екологічний стан природних компонентів довкілля є домінантним чинником, що визначає якість продуктів харчування.

Просторовий розподіл важких металів по абіотичним компонентам водної екосиcтеми річок залежить, перш за все, від ландшафтних (природних) особливостей території на якій формується стік. Визначальним для річок та їх ділянок, що знаходяться під антропогенним впливом стає поверхневий стік з урбанізованих територій, скиди стічних та зворотних вод, надходження із живлячими підземними водами. Досліджено основні фактори, що впливають на формування якісного складу донних відкладів в р. Сіверський Донец і накопичення в них важкіх металів. Визначено, що більший вміст металів у середньому мають донні відклади з значним вмістом мулу та глини, що пояснюється як самим хімічним складом глинистого ґрунту, так і здатністю абсорбувати на собі метали з водної фази.

У результаті проведених досліджень виявлено різні ступені некрозу листя й хвої дерев у центральній частині міста Кременчук. Досліджено закономірності накопичення свинцю, заліза, міді у листі деревних порід. Розглядається можливість використання результатів даних досліджень під час озеленення міст з метою підвищення ефективності біологічного очищення навколишнього середовища.

Обґрунтовано методичний прийом комплексного оцінювання стану ґрунтів фермерських госпо-дарств Кременчуцького, Семенівського, Глобинського районів Полтавської області. Проаналізовано геолого-геоморфологічні, кліматичні, ландшафтно-геохімічні умови районів дослідження на основі аналізу груп факторів: природних, геохімічних і антропогенного навантаження.

Розглянуто причини забруднення навколишнього середовища відпрацьованими моторними мастилами (ВММ), а також питання екологічної небезпеки ВММ. Визначено об’єм утворення ВММ від експлуатації легкових автомобілів в Харківській області в 2013 році. Розраховано економічні збитки за забруднення земель від несанкціонованої утилізації ВММ. За результатами експериментальних досліджень встановлено зольність та сірчаність ВММ. Порівняння їх з показниками мазуту М40 показало, що зольність та сірчаність ВММ більша ніж мазуту. В золі ВММ та мазуту М100 виявлено присутність всіх десять металів, які визначались, причому концентрація всіх металів, крім міді, у золі ВММ вище ніж у золі М100. Показано, що ВММ можливо утилізувати шляхом спалювання, але за умови запровадження комплексу заходів.

Досліджено ґрунти поховані під тілом валу раннього залізного віку та сучасні (фонові) Великого Ходосівського городища на Київщині. Здійснено їх порівняння для оцінки екологічного стану ландшафтів, в межах яких знаходяться профілі грунтів. Встановлено, що грунтотвірні процеси, які формували профілі сучасних та похованих (давніх) грунтів, характеризуються поєднанням процесів виносу-накопичення речовини, радіонуклідів та важких металів. Визначено, що кількість важких металів знаходиться в межах фонових величин. Отримано дані, які свідчать про те, що у сучасному (фоновому) ґрунті важкі метали акумулюються в орному горизонті. Зафіксовано, що у сучасному ґрунті вища концентрація важких металів у профілі, ніж у похованому. Це свідчить про зміни умов та факторів, які впливали на геохімію ландшафтів протягом тривалого часу їх формування.