landscape

Визначено, що ландшафтне планування як засіб для оптимізації функціонування аграрних екосистем має значний потенціал. Надано результати проведення інвентаризаційного етапу ландшафтного планування Коробочкинської агрофірми, як приклада для корегування класичної концепції. Показані проблеми адаптації ландшафтного планування під рамкові цілі дослідження агроекосистем. Встановлено, що рельєф та ґрунт є основними елементами ландшафту які потребують дослідження, в установках наданої мети.

Розглянуто існуючи концепції просторих відношень у ландшафтах. Показано, що у ряді випадків використання позиційних просторових мір має суттєві переваги. Зокрема, позиційна концепція може бути ефективно використана при проведенні ґрунтових обстежень. Поєднання вказаного підходу з сучасними геоінформаційними технологіями дозволяє значно прискорити та об’єктивізувати процес ґрунтової зйомки та побудови ґрунтових карт

Розглянуто умови формування екологічного каркасу території Харківської області з врахуванням те-нденцій ландшафтно-екологічного планування. Визначено можливості, що дає ландшафтний підхід і шляхи оптимізації екологічної мережі області на основі концепції ландшафтно-екологічного планування Харківської області.

За результатами польових досліджень складено картосхему ландшафтної структури ключової ділянки «Озеро Тухове» (М 1:10000) та природно-аквального комплексу озера (М 1:2000) на рівні урочищ, складного акваурочища та аквафацій. Розраховано основні морфометричні та гідрологічні параметри озера, а також обґрунтовано характеристики територіального розчленування природно-аквального комплексу. Наведено деякі показники гідрохімічного стану озера у порівнянні з даними 50-х років ХХ ст. Проаналізовано окремі геохімічні характеристики донних відкладів водойми та ґрунтів, прилеглих геокомплексів оз. Тухове. Запропоновано оз. Тухове із прилеглими геокомплексами віднести до заповідного масиву «Сомино» Рівненського природного заповідника.

Наведена методика оцінки складності територіальної диференціації ландшафту з огляду на можливе застосування напрацювань як загальної теорії систем, так і з використанням доробку ландшафтознавців. Запропоновано здійснювати кількісну оцінку позиційного розташування ландшафтів шляхом визначення таких показників як: міра складності, міра ентропії, міра організації території. Кінцевим пунктом оцінки ландшафтної мозаїчності вважається розрахунок співвідношення строкатості та одноманітності за площинними та ознаковими показниками. Введене поняття ідеально мозаїчного ландшафту.

Критичний погляд на сучасне конструювання екомережі України та окремих її регіонів. Рекомендується спочатку підготувати загальний фон, тобто привести в порядок сучасні ландшафти України, а вже потім розбудовувати екомережу з врахуванням того, що сучасна екомережа в Україні, де антропогенні ландшафти займають від 85 до 92 % території, має бути сформована саме на їх основі.

На основі аналізу літературних і фондових матеріалів визначено основні методичні підходи дослідження ландшафтів національного природного парку «Слобожанський». Розроблено головні критерії створення рекреаційної мережі парку. Розраховано рекреаційне навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський». Визначено, що максимальне рекреаційне навантаження в травні, червні та вересні становить 9,3%, 8,1% та 8,5 %, відповідно від встановлених лімітів.

Досліджено ґрунти поховані під тілом валу раннього залізного віку та сучасні (фонові) Великого Ходосівського городища на Київщині. Здійснено їх порівняння для оцінки екологічного стану ландшафтів, в межах яких знаходяться профілі грунтів. Встановлено, що грунтотвірні процеси, які формували профілі сучасних та похованих (давніх) грунтів, характеризуються поєднанням процесів виносу-накопичення речовини, радіонуклідів та важких металів. Визначено, що кількість важких металів знаходиться в межах фонових величин. Отримано дані, які свідчать про те, що у сучасному (фоновому) ґрунті важкі метали акумулюються в орному горизонті. Зафіксовано, що у сучасному ґрунті вища концентрація важких металів у профілі, ніж у похованому. Це свідчить про зміни умов та факторів, які впливали на геохімію ландшафтів протягом тривалого часу їх формування.