Алєксєєва Т. М.

Мета. Дослідити рельєф Полтавської області як природного рекреаційно-туристичного ресур-су для оптимізації його використання у туристичній діяльності. Методи. Аналітичний, синтезу, порівняння, дедукції. Результати. Рельєф Полтавської області завдяки рівнинному характеру створює безпечні умо-ви для туризму. Порівняно з передгірськими або низькогірними областями він менше привертає ува-гу туристів, не створює умов для високого біологічного різноманіття і характеризується високим ступенем антропогенного освоєння. Проведено дослідження геологічних об'єктів області, які можуть зацікавити туристів - розглянуто їх розташування, походження, наукову і природоохоронну цінність, перспективи використання у туристичній діяльності. Походження об'єктів пов'язано як з ендогенними (Скеля - "Гранітний реєстр", виходи гранітоїдів, Келеберда, Висачківський соляний купол), так і екзо-генними процесами, переважно ерозійними (Бутова гора, Брусія, Головлева круча, Лиса гора) та гля-ціальними (гора Пивиха). Всі об'єкти є складовими природно-заповідного фонду України. Для оціню-вання значимості об'єктів для розвитку туризму розроблено систему балів, що ґрунтується на їх ком-плексному характері. Більшість їх територіально сполучаються з іншими геологічними об'єктами природного і антропогенного походження, природними водами, ділянками збереженої рослинності, що підвищує їх цінність. Значна частина об'єктів має історичне значення (Скала - "Гранітний реєстр", Келеберда), або пов'язана з важливими історичними подіями (гора Пивиха) та діяльністю видатних особистостей (Головлева круча). З цієї причини найбільшу кількість балів було присвоєно об'єктам: Скеля - "Гранітний реєстр", виходи гранітоїдів в с. Кам'яні потоки, Бутова гора, Келеберда. З іншого боку відсутність туристичної інфраструктури знижує можливості застосування деяких об'єктів для розвитку туризму. Так, один з найбільш контрастних і привабливих об'єктів - гора Пивиха - оцінений середньою кількістю балів з причини відсутності туристичної інфраструктури. Висновки. Рельєф Полтавської області як природний рекреаційно-туристичний ресурс ство-рює значні можливості для розвитку різних видів туризму, у тому числі, культурно-пізнавального, пішохідного, водного, оздоровчого, пляжного, екологічного. Створення рекреаційної інфраструктури дозволить активніше залучати геологічні об'єкти до туристичної діяльності та підвищити її ефектив-ність.

У результаті проведених досліджень виявлено різні ступені некрозу листя й хвої дерев у центральній частині міста Кременчук. Досліджено закономірності накопичення свинцю, заліза, міді у листі деревних порід. Розглядається можливість використання результатів даних досліджень під час озеленення міст з метою підвищення ефективності біологічного очищення навколишнього середовища.

Обґрунтовано методичний прийом комплексного оцінювання стану ґрунтів фермерських госпо-дарств Кременчуцького, Семенівського, Глобинського районів Полтавської області. Проаналізовано геолого-геоморфологічні, кліматичні, ландшафтно-геохімічні умови районів дослідження на основі аналізу груп факторів: природних, геохімічних і антропогенного навантаження.

У результаті досліджень виявлено накопичення нітратів у овочах, вирощених у межах Кременчуцького району. Проаналізовані величини середніх та максимальних концентрацій нітратів у овочах. Для більшості овочів виявлено перевищення ГДК тільки для максимальних концентрацій нітратів, а середні значення концентрації – у межах норми. Причини та чинники накопичення нітратів у сільськогосподарських культурах: нерівномірне внесення добрив внаслідок використання недосконалих розкидачів, недосконалість технологій транспортування і зберігання добрив, а також властивості ґрунту, метеорологічні умови, морфологічні ознаки і фізіологічні особливості окремих органів рослин, сорт рослин та ін. Пропонуються заходи щодо зниження вмісту нітратів у рослинній продукції: застосування повільно діючих полімерних форм добрив, покриття гранул добрива захисними плівками, капсулами, локальне застосування азотних добрив.