Ачасова А. О.

Мета. Охарактеризувати методичні підходи що розвиваються нами при формуванні системи інформаційного забезпечення створення та підтримання функціонування сучасних сталих агроланд-шафтів та показати результати їх впровадження на прикладі території деяких сільськогосподарських підприємств Харківщини. Методи. Картографічні, геоінформаційного аналізу, розрахункові, статистично-математичні. Результати. Розглянуто деякі результати роботи колективу з питань інформаційного забезпе-чення створення та підтримання функціонування сучасних сталих агроландшафтів: верифікації мо-делей ерозії, досліджень функціональності агролісомеліоративних насаджень, формування на маси-вах сільськогосподарських земель агроекомережі, що забезпечує підтримку сталого функціонування агроландшафтів мезо- та макрорівня, а також використання методів магніторозвідки для перевірки результатів математичного моделювання процесів ерозії. Висновки. Розроблені методичні підходи забезпечують інформаційне формування системи до функціонування сталих агроландшафтів в природних та соціально-господарських умовах України. Вони стосуються функціонування протиерозійних заходів постійної дії, процесів сучасної трансфор-мації агроландшафтів, екологічного впливу ерозійних процесів на довкілля. Показано зв'язок показ-ника довжини лісосмуг на одиницю ріллі з еродованістю ґрунтів. Розроблено методичний підхід для оцінки кількості змитого з ріллі ґрунту та розрахунку заходів, необхідних для нівелювання його шкідливого впливу на довкілля.

Мета. Ааналіз особливостей візуального дешифрування еродованих ґрунтів та ерозійних процесів за даними дистанційного зондування. Методи. Дистанційні дослідження, польовий, порівняльно-географічний, історичний, картографіч-ний, ГІС-аналіз. Результати. Основна увага в статті приділяється особливостям візуального дешифрування лінійних форм ерозії. Як показує порівняльний аналіз аерофотознімків 1943р та сучасних космічних знімків для території Харківського району, в другій половині ХХ сторіччя ріст ярів на території України був майже зупинений завдяки масштабним протиерозійним заходам, що проводилися. Зараз основні ерозійні втрати припадають на невеликі лінійні форми. В статті наведений перелік дешифрувальних ознак, за якими визначають лінійні форми ерозії на знімках. Та показано, які складнощі можуть виникати при автоматичному дешифруванні. Як приклад артефактних утворень, що потребує участі людини-аналітика при дешифруванні, показаний так званий «Турецький вал», сліди якого можуть похибково діагностуватися, як прояв лінійної ерозії Висновки. Автоматичне дешифрування процесів водної ерозії та інвентаризація ерозійних форм рельєфу потребує обов’язкового контролю кваліфікованого аналітика для виключення похибок ідентифікації об’єктів.

Мета. Розкрити переваги та вади сучасного стану протиерозійного проектування на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства. Методи. Картографічні, розрахунковий, геоінформаційний аналіз, статистично-математичні. Результати. На прикладі конкретного господарства показано недоліки існуючої структури посівних площ у протиерозійному аспекті. Проведено її оптимізацію з урахуванням спеціалізації господарства. Проаналізовано змив ґрунту за різних сценаріїв землекористування. Висновки. Структура посівних площ, відповідаючи формальним вимогам нормативних актів, не забезпечує адекватний захист від водної ерозії. Вона потребує додаткової експертизи з використанням математичних моделей ерозії.

Мета. Опрацювання методичних підходів до використання квадрокоптерів та вільного програмного забезпечення для оцінки забур’яненості посівів. Методи. Зйомка здійснювалась за допомогою коптерів DJI Phantom Vision 2+ та LadyBug у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах з висот від 10 до 60 м. Дешифрування знімків проводилось за методом контрольованої класифікації в програмах QGIS та TNTmips. Облік бур’янів виконувався на контрольних ділянках 1м2 ваговим методом з урахуванням якісного їх складу. Результати. Показано, що найкращі результати розпізнавання бур’янів при дешифруванні знімків дозволяє отримати використання контрольованої класифікації за методом максимальної правдоподібності за умов проведення зйомки з висот до 40 м. На стадії бутонізації соняшника близько 30% бур’янів закрито від дистанційного спостереження листям соняшника, що призводило до автоматичної недооцінки забур’яненості. Висновки. Для оцінки забур’яненості посівів можна використовувати дані зйомки з БПЛА у видимому діапазоні електромагнітних хвиль за умов зйомки з малих висот (до 40 м) та застосування методу контрольованої класифікації при дешифруванні знімків. Необхідно додаткова застосовувати наземний контроль забур’яненості для оцінки частки «прихованих» від дистанційного спостереження бур’янів.

Ціль. Оцінка можливості використання квадрокоптерів для оцінки забур’яненості посівів соняшника. Методи. Аерозйомка за допомогою безпілотних літальних апаратів, об’єктно-орієнтований аналіз зображення. Результати. Наведені результати оцінки забур’яненості посівів соняшнику за результатами дешифрування знімків, зроблених за допомогою БПЛА у видимому діапазоні. Показано, що найкращі результати дешифрування знімків отримані при використанні контрольованої класифікації за методом максимальної правдоподібності. Висновки. Для покращення розпізнавання бур’янів та відокремлення їх зображення від зображень культурних рослин доцільно використовувати об’єктно-орієнтований аналіз.

Показана принципова можливість використання геоінформаційного аналізу рельєфу з метою просторової оцінки вологості ґрунтів на рівні мезоландшафту. Проведений аналіз окремих параметрів рельєфу, що впливають на просторову неоднорідність вологості орного шару грунту. Доведено, що найбільш придатним для прогнозу вологості автоморфних схилових грунтів є коефіцієнт ксероморфності.