Ачасов А. Б.

Мета. Ааналіз особливостей візуального дешифрування еродованих ґрунтів та ерозійних процесів за даними дистанційного зондування. Методи. Дистанційні дослідження, польовий, порівняльно-географічний, історичний, картографіч-ний, ГІС-аналіз. Результати. Основна увага в статті приділяється особливостям візуального дешифрування лінійних форм ерозії. Як показує порівняльний аналіз аерофотознімків 1943р та сучасних космічних знімків для території Харківського району, в другій половині ХХ сторіччя ріст ярів на території України був майже зупинений завдяки масштабним протиерозійним заходам, що проводилися. Зараз основні ерозійні втрати припадають на невеликі лінійні форми. В статті наведений перелік дешифрувальних ознак, за якими визначають лінійні форми ерозії на знімках. Та показано, які складнощі можуть виникати при автоматичному дешифруванні. Як приклад артефактних утворень, що потребує участі людини-аналітика при дешифруванні, показаний так званий «Турецький вал», сліди якого можуть похибково діагностуватися, як прояв лінійної ерозії Висновки. Автоматичне дешифрування процесів водної ерозії та інвентаризація ерозійних форм рельєфу потребує обов’язкового контролю кваліфікованого аналітика для виключення похибок ідентифікації об’єктів.

Мета. Опрацювання методичних підходів до використання квадрокоптерів та вільного програмного забезпечення для оцінки забур’яненості посівів. Методи. Зйомка здійснювалась за допомогою коптерів DJI Phantom Vision 2+ та LadyBug у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах з висот від 10 до 60 м. Дешифрування знімків проводилось за методом контрольованої класифікації в програмах QGIS та TNTmips. Облік бур’янів виконувався на контрольних ділянках 1м2 ваговим методом з урахуванням якісного їх складу. Результати. Показано, що найкращі результати розпізнавання бур’янів при дешифруванні знімків дозволяє отримати використання контрольованої класифікації за методом максимальної правдоподібності за умов проведення зйомки з висот до 40 м. На стадії бутонізації соняшника близько 30% бур’янів закрито від дистанційного спостереження листям соняшника, що призводило до автоматичної недооцінки забур’яненості. Висновки. Для оцінки забур’яненості посівів можна використовувати дані зйомки з БПЛА у видимому діапазоні електромагнітних хвиль за умов зйомки з малих висот (до 40 м) та застосування методу контрольованої класифікації при дешифруванні знімків. Необхідно додаткова застосовувати наземний контроль забур’яненості для оцінки частки «прихованих» від дистанційного спостереження бур’янів.

Ціль. Оцінка можливості використання квадрокоптерів для оцінки забур’яненості посівів соняшника. Методи. Аерозйомка за допомогою безпілотних літальних апаратів, об’єктно-орієнтований аналіз зображення. Результати. Наведені результати оцінки забур’яненості посівів соняшнику за результатами дешифрування знімків, зроблених за допомогою БПЛА у видимому діапазоні. Показано, що найкращі результати дешифрування знімків отримані при використанні контрольованої класифікації за методом максимальної правдоподібності. Висновки. Для покращення розпізнавання бур’янів та відокремлення їх зображення від зображень культурних рослин доцільно використовувати об’єктно-орієнтований аналіз.

Розглянуто існуючи концепції просторих відношень у ландшафтах. Показано, що у ряді випадків використання позиційних просторових мір має суттєві переваги. Зокрема, позиційна концепція може бути ефективно використана при проведенні ґрунтових обстежень. Поєднання вказаного підходу з сучасними геоінформаційними технологіями дозволяє значно прискорити та об’єктивізувати процес ґрунтової зйомки та побудови ґрунтових карт

Викладено результати порівняння архівних топографічних карт з матеріалами тахеометричної зйомки. Встановлено, що існуючи карти застарілі та не дають об’єктивної інформації про рельєф території. Показано можливості програми WEPP щодо моделювання процесів водної ерозії.

Запропоновано шляхи удосконалення методики ґрунтового картографування за рахунок використання геоінформаційних технологій. Наведені результати сумісного використання даних дистанційного зондування та цифрових моделей рельєфу для великомасштабного картографування ґрунтів. Показано, що інтегральне дешифрування цих даних значно підвищує якість створюваних ґрунтових карт за рахунок об'єктивізації одержуваної інформації.

Показана принципова можливість використання геоінформаційного аналізу рельєфу з метою просторової оцінки вологості ґрунтів на рівні мезоландшафту. Проведений аналіз окремих параметрів рельєфу, що впливають на просторову неоднорідність вологості орного шару грунту. Доведено, що найбільш придатним для прогнозу вологості автоморфних схилових грунтів є коефіцієнт ксероморфності.