Бодак І. В.

Мета. Виявлення просторових і часових варіацій забруднення атмосферного повітря урбогеосис-тем з високим ступенем антропогенного навантаження дрібнодисперсним пилом фракції РМ2,5 (на прик-ладі м. Харків). Методи. Відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution», вимірювання РМ2,5 здійснюва-лося пиломірами «7bit Pollution Monitor», статистичні. Результати. Моніторинг РМ2,5 в атмосферному повітрі м. Харкова проводився у період з 01.08.2019 до 01.04.2020 на 6 контрольних точках у різних районах міста. Було опрацьовано 28119 проб. Джерелом отримання даних щодо масової концентрації РМ2,5 у повітрі слугувала відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution». Для визначення дотримання гігієнічних норм вмісту дрібнодисперсного пилу фракції менше 2,5 мкм були використані порогові концентрації, рекомендовані ВООЗ. Оцінка рівня запиленості повітря та його небезпеки для здоров’я населення проводилася відповідно до міжнародної шкали рівня забруднення повітря РМ2,5 за Індексом якості повітря (Air Quality Index, AQI). Із загального обсягу досліджуваної вибірки для 17,4% випадків (4905 із 28119 значень масової концентрації РМ2,5) зафіксовано перевищення ГДК за ВООЗ. Загалом відповідно до шкали AQI, у переважній кількості випадків вміст РМ2,5 в повітрі варіюється від низького до помірного. Найвищий рівень запиленості повітря характерний для точки №1 (Аптекарський провулок, 9), що може бути обумовлено її розташуванням на територій із високою інтенсивністю руху автотранспорту. У ході аналізу простежено добову, тижневу та сезонну динаміку вмісту PM2,5. Сезонні та добові варіації вмісту РМ2,5 у повітрі м. Харкова залежать від зміни погодних умов (кількості опадів, швидкості вітру та ін.), рівня завантаженості автомобільних доріг і режиму роботи потенційних стаціонарних джерел забруднення. Висновки. Отримані результати дають основу для подальшого дослідження кореляції вмісту РМ2,5 у повітрі зі ступенем впливу різних природних і соціально-економічних факторів території, а також із рівнем захворюваності населення.

Виявлено особливості транслокації важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Cd) як домінуючих полютантів техногенного походження із фруктової сировини (яблук) до продуктів її переробки – фруктових соків та компотів. Територія дослідження охоплює урбогеосистеми в межах Полтавської, Харківської та Донецької областей. Досліджено яблука сортів Джонатан, Білий налив, Мельба, Шафран літній та Старкінг. Встановлено, що вміст Zn та Cu у яблуках та продуктах їх переробки знаходиться у межах ГДК, Cd у яблуках у 2-12,6 разів перевищують ГДК, у соках-фреш – у 2,3‒7 разів, у яблучному соку після термічної обробки – у 1,3-5,3 рази, а в компоті – у 2 рази. Згідно зі сумарним показником забруднення, найбільш забрудненою важкими металами є фруктова сировина, далі слідує сік-фреш, а потім – сік після термічної оброки та компот. Термічна обробка позитивно впливає на зменшення концентрацій важких металів у соку порівняно з вихідною фруктовою сировиною.