Буряник О. О.

Мета. Проаналізувати особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної дія-льності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан. Методи. Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін. Результати. Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатсь-кому біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максима-льну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проана-лізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі запо-відних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році – 37 443 осіб. Найбільшого рек-реаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40 % туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшен-ня чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохо-ронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідува-чів. Висновки. Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттє-во відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рек-реаційні об’єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період – з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантажен-ням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника.

Мета. Здійснити ландшафтний аналіз природно-заповідних територій та об’єктів Сколівських Бескид, а також встановити особливості сучасного стану заповідності досліджуваної території на основі обчислення низки показників. Методи. Польові ландшафтні дослідження, картографічний аналіз. Результати. Провівши детальний аналіз природо-заповідного фонду Сколівських Бескид, загальна площа яких становить 1 149,5 км², з’ясували що станом на сьогоднішній день зареєстровано 21 об'єкт ПЗФ, які в сукупності займають 33,6 % (386,5 км²) досліджуваного фізико-географічного району. Обчислено низку основних показників, які характеризують стан заповідності досліджуваної території, зокрема: відсоток заповідності (Sзаг = 33,6 %); індекс суворої заповідності (Sс.з – 4,5 %); показник щільності об'єктів ПЗФ (Н = 1,8 об/100км²); коефіцієнт інсуляризованості (Іт = 0,002; ІN = 0,3; І = 0,2). Укладено карту, яка відображає розподіл природно-заповідних територій та об'єктів у гірських ландшафтах Сколівських Бескид, що дозволило встановити заповідність кожного із цих ландшафтів. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації структури і функціонування наявних природоохоронних об’єктів у Сколівських Бескидах, а також виокремлено унікальні та цікаві, з точки зору природоохоронної діяльності, території, які у перспективі першочергово повинні бути включені до ПЗФ району. Висновки. Для поліпшення екологічної ситуації у Сколівських Бескидах актуальним є розвиток мережі природоохоронних об’єктів. Існуюча мережа природоохоронних об’єктів не може у повному обсязі забезпечити збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Сколівських Бескид. Пропонується збільшити кількість об’єктів ПЗФ, за рахунок створення нових та включення полонинських природних територіальних комплексів до НПП “Сколівські Бескиди”.