Гололобова О. О.

Мета. Обґрунтування впровадження стійких рослинних компонентів в зелену інфраструктуру мі-ського середовища в контексті природоорієнтованих рішень (на прикладі Слобідського району м. Харко-ва). Методи. Для розробки інвентаризаційних карт відкритих міських ландшафтів Слобідського району м. Харкова, зайнятих газонами та травостоями газонного типу використано програмний продукт ArcGIS та методи традиційних економічних розрахунків. Результати. Обґрунтовано впровадження у зелену інфраструктуру міста альтернативного виду газону – ялівцевого. Його створення пропонується за допомогою культиварів ялівцю горизонтального (Juniperus horizontalis), зокрема культивару 'Prince of Wales'. Це пластична рослина, що є стійкою до по-сухи, високих і низьких температур, має високу естетичну виразність, формує нові стандарти дизайну міського ландшафту. На підставі проведеної інвентаризації газонів та травостоїв газонного типу Слобід-ського району м. Харкова визначено площу газонного покриття, що знаходиться у незадовільному стані (36478 м2), й яку пропонується реконструювати за допомогою зазначеного культивару. Виконання робіт з реконструкції 36478 м2 площі травостоїв газонного типу саме за рахунок створення ялівцевих газонів буде коштувати щорічно для місцевого бюджету 802516 грн. При цьому використання традиційного ру-лонного газону буде коштувати місцевому бюджету 8244028 грн щорічно, тобто приблизно на 7,5 млн грн дорожче. За повний цикл, тобто за 30 років економія коштів складатиме 225 млн грн. Використання посадкового матеріалу, що може вирощуватись на комунальних підприємствах міста, які займаються благоустроїм, дозволить ще значно знизити вартість створення ялівцевих газонів. Висновки. Зелена інфраструктура володіє дієвим набором інструментів для впровадження ефек-тивних природоорієнтованих рішень інвайроментального менеджменту. Впровадження культивару ялів-цю горизонтального 'Prince of Wales' у зелену інфраструктури сприятиме забезпеченню екологічної стій-кості міст та оновленню стандартів екологічного міського ландшафтного дизайну. Збільшення площ мі-ських відкритих ландшафтів під ялівцевим газоном дозволяє не тільки ефективно посилювати екологічні та естетичні функції зеленої інфраструктури міста, але й значно зберігати кошти місцевих бюджетів

Дослідження мікологічної продукції, як індикатора екологічного стану природно-територіальних ком-плексів Закарпаття показало, що концентрація переважної більшості металів у їстівних грибах не перевищує ГДК і варіює від сотих до десятих його часток. За сумісною токсичністю їстівні гриби, що ростуть у приро-дному середовищі, склали наступну послідовність: печериця → сироїжка → підосиновик → білий гриб, що свідчить про найкращу екологічну якість білих грибів серед досліджуваних мікологічних об’єктів

Надана оцінка поліелементного забруднення ґрунтів на прикладі територій з різним рівнем антропогенного навантаження м. Харкова та області за сумарним показником забруднення Zcj, показником ступеня поліелементного забруднення Сз, за цинковим еквівалентом Znекв., а також за показником інтенсивності забруднення природного компонента Pj.

Мета. Науково-практичне обґрунтування впровадження насаджень декоративних багаторічних злаків й троянд ландшафтної групи в умовах урбосистеми Шевченківського району м. Харкова. Методи. Для інвентаризації газонних насаджень використано програмний продукт ArcGIS. Основою створення інвентаризаційної карти газонних насаджень були дві базові карти – «Basemap Imagery» та «OpenStreetMap. Обчислення загальної площі об’єктів дослідження проводилося з використанням Attribute Table. Оцінку проектного покриття та конституційної структури видового складу газонних насаджень проводили за О. О. Лаптєвим та за Е. В. Авдеєвою. Спостереження екологічного стану міських розаріїв проводили маршрутним обстеженням, наявність патологій визначали візуально. Для визначення оптимізаційних заходів використано метод SWOT-аналізу. Результати. В результаті проведення інвентаризації розроблено інвентаризаційну карту міських газонних насаджень. За результатами візуальної оцінки міський сад імені Т. Г. Шевченка є еталоном озеленення міських територій та має високий рівень якості газонних насаджень. Сквер «23 Серпня», ділянки газонних насаджень біля ст. метро Ботанічний сад, Сквер на вул. Клочківській включають ділянки газонних насаджень, які мають відмінний, добрий, задовільний та незадовільний рівні якості. Поверхня Саржиного Яру добре спланована, ділянки мають відмінний, добрий та задовільний рівні якості. На підставі результатів комплексної оцінки газонних насаджень розроблено карти рівнів якості міських газонних насаджень для основних рекреаційних зон Шевченківського району. Пропонується використання декоративних злаків зокрема, імперати циліндричної, міскантусу китайського, ковили перистої, фалярісу тростинного, молінії блакитної. За допомогою методу SWOT-аналізу визначено сильні й слабкі сторони газонних насаджень Шевченківського району, можливості і ризики їх створення. За результатами інтегрованої екологічної оцінки сортів ландшафтних троянд «Cordula» й «Tornado» показана доцільність їх використовувати в міському озелененні. Утримання цих сортів в контейнерній культурі здатне позитивно впливати на художню виразність міського середовища, забезпечить «високу концентрацію красоти» й вирішити проблеми перезимівлі. Висновки. З урахуванням принципу доречності з метою мінімізації витрат на подальшу підтримку міського ландшафту можливе розроблення економічно вигідних проектів із озеленення ділянок з незадовільним рівнем якості газонного покриття з використанням декоративних злаків. Запропоновані види злакових рослин стійкі до факторів навколишнього середовища, невибагливі, потребують мінімального догляду, мають високу естетичну привабливість та декоративність, низьку вартість створення.

Мета. Екологічна оцінка якості поверхневих вод малих та середніх річок Полтавської області, зокрема: середніх річок – Псел, Ворскла, Мерла та п'яти малих річок – Говтва, Грунь, Коломак, Полузір'я, Ташань. Методи. Польовий, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, кластерний аналіз. Результати. Відповідно до нормативу якості поверхневих вод культурно-побутового призначення всі показники для середніх річок знаходяться в межах норми. Спостерігалось перевищення цинку в водах малих річок – Грунь, Ташать і Полузір’я. Не відповідає нормативу низький вміст розчинного кисню. При порівнянні значень з нормативом якості вод водойм рибогосподарського призначення визначено перевищення БСК-5 – для річок Ворскла та Псел; вміст аміаку та нітритів значно перевищував нормативне значення для р. Ворскла, р. Псел, р. Мерла. Визначено перевищення СПАР для середніх річок. Міддю найбільш забруд-нена р. Ворскла, цинком та загальним залізом – р. Псел, перевищення БСК-5 – для річок Говтва, Ташань, Полузір’я, Грунь. Щодо водорозчинних сполук азоту, то тільки вміст нітратного азоту відповідне нормативним значенням. Найбільше забруднення аміаком спостерігається для річок Говтва та Коломак. Пере-вищення ГДК за вмістом нітритів у р. Коломак. За результатом кластерного аналізу річки за ступенем та характером забруднення поверхневих вод об’єднані в три основні групи: перша – р. Коломак, друга – річки Мерла, Псел, Грунь, Ворскла, третя – річки Ташань, Полузір’я та Говтва. В подальшому отримані результати можуть слугувати інструментом регулювання, моніторингу та вирішення проблем забруднення. Висновки. Малі річки Полтавської області знаходяться під значним антропогенним впливом, їх екологічний стан оцінюється як екологічний регрес. Тож першочергову увагу необхідно звернути на поліп-шення екологічного стану малих річок Полтавської області і вжити запропоновані природоохоронні заходи.

Мета. Вивчення агроекологічного обґрунтування можливості використання органічних відходів при виробництві гуматов як добрива основного внесення під овочеві культури. Методи. Польовий, хімі-чний, атомно-абсорбційної спектрометрії. Результати. Розрахунок сумарного показника забруднення показав, що ґрунт удобреної дослідної ділянки відноситься до слабо забруднених ґрунтів. За ґрунтово-агрохімічними критеріями, а саме, за змістом органічної речовини, рухомого фосфору і калію, реакції ґрунтового розчину, ґрунт на контролі і на варіанті з внесенням органічних відходів є придатним для органічного землеробства. Оцінка придатності ґрунту за змістом важких металів виявила, що на варіанті з внесенням органічних відходів вміст цинку, міді, свинцю, кобальту, марганцю, нікелю, ґрунт є придат-ним для органічного землеробства, в той час як на контролі за вмістом цинку (0,31 мг / кг) і марганцю (4,98 мг / кг) умовно придатним. Аналіз вмісту мікроелементів в органічних відходах показав, що він містить марганець, мідь, цинк в кількостях, відповідаючи нижньої границі інтервалу значень, притаман-ної необробленому гною. Так, кількість марганцю у гною складає 75 – 549, в досліджуваному зразку – 60 мг/кг, міді – 7,6-40,8, цинку 0,84-4,18, в зразку – 5,88, 44,95 мг/кг відповідно. Тобто, за своїм мікроелеме-нтним статусом він відповідає складу гною. Оцінка екологічної якості овочевої продукції, яка вирощува-лася при внесенні органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення показав, що жодний елемент не перевищує гранично допустимі концентрації. Аналіз коефіцієнтів біоакумуляції для овочевої продукції, яка вирощувалася при внесенні органічних відходів показав, що жоден з овочів не накопичує в господарській частині урожаю важких металів. Висновки. Дослідження показали високу агроекологічну ефективність використання органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення для отримання екологічно безпечної високоякісної овочевої продукції.

Мета. Оцінити екологічний стан компонентів водної екосистеми ставку с. Бобрівка Харківського району Харківської області. Методи. Аналітичні, токсикологічні. Результати. Показано, що гідрохімічні показники ставку відповідають нормам якості води для культурно-побутового та рекреаційного призна-чення. Токсикологічна оцінка для придатності води для ведення рибогосподарства виявила складну си-туацію по відношенню до міді та цинку. В межах ГДК знаходиться вміст загального заліза, значення во-дневого показнику; легкорозчинні органічні сполуки. Водорості найбільше акумулюють кадмій та хром, а в донних відкладах інтенсивно акумулюється також і свинець. Вміст Cu, Pb, Zn, Cd в в м'язових ткани-нах товстолобика білого та коропа звичайного не перевищує значень ГДК. В формуванні хімічного скла-ду тканин риб найбільш впливовим компонентом є вода ставку. Висновки. Щодо придатності води став-ку для ведення рибогосподарства, з урахуванням того, що низка показників не відповідає нормативам, потрібно виконати заходи щодо захисту ставку від дифузних джерел забруднення, насамперед ті з них, які передбачені на законодавчому рівні. Необхідно проведення обвалування ставку, фітомеліорація, встановлення водоохоронної зони.

Мета. Оцінка екологічної та економічної ефективності сучасних прийомів вирощування овочевої продукції. Методи. Польові, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, дисперсійний. Результати. Досліджені агроприйоми не спричиняють забруднення грунту важкими металами. Максимальна прибавка урожаю томатів в досліді складає 13,2 ц/га, перцю солодкого в досліді складає 5,2 ц/га на фоні внесення гною та некореневого живлення кремнієво-калійним добривом. Цей же результат отриманий і для варіанту з внесенням повного мінерального добрива та некореневого живлення кремнієво-калійним добривом. На фоні внесення гною дворазове кремнієво-калійне листове підживлення сприяло детокс-ефекту по відношенню до важких металів-полютантів та також сприяло формуванню більш якісного мікроелементного складу. Висновки. Показано, що найбільш доцільним з еколого-економічної точки зору є вирощування овочевих культур (помідор та перцю солодкого) з внесенням органічних добрив та подвійним кремнієво-калійним позакореневим підживленням.

Показано, що дворазове листове підживлення кремнієво-калійним концентратом сприяло оптимізації не тільки калійного, але й азотного та фосфорного забезпечення рослин. Вивчена також ефективність детокс-дії листового кремнієво-калійного підживлення. Концентрація свинцю зменшилася в листі каш-тану в 14 разів, кадмію в 2 рази. Концентрація кадмію в листі липи зменшилась в 2 рази, свинцю в 1,9 рази. В квітах липи концентрація кадмію зменшилася в 2,5 рази.

На прикладі фермерського господарства Василівського району Запорізької області проведено еколого-агрохімічне обстеження грунтів та зрошуваної води, визначено еколого-економічна оцінка використання земель. За результатами агроекологічної оцінки використання сільськогосподарських земель в малих фермерських господарствах показана та науково обгрунтована необхідність низки заходів по стабілізації та якісному поліпшенню ґрунтовому стану для забезпечення екологічної рівноваги агроценозу.