Гриценко А. В.

Мета. Аналіз ступеня виконання завдань і заходів Стратегії Державної екологічної політики України на період до 2020 року за Ціллю 2 щодо поліпшення екологічної ситуації та підвищення рів-ня екологічної безпеки у сфері охорони водних ресурсів шляхом реконструкції існуючих та будівни-цтва нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року рівня антропогенного забруд-нення. Методи. Системний аналіз здійснений на підставі інформаційних, статистичних і розрахунко-вих даних за національними доповідями Мінрегіону. Результати. Встановлено, що заплановані природоохоронні заходи у сфері охорони водних ресурсів, особливо, у галузі водовідведення, часто не здійснюються через відсутність фінансування на рівні Держбюджету і Загальнодержавних цільових програм. Проте за останні роки відмічена по-зитивна тенденція щодо поліпшення ситуації у сфері ремонту, реконструкції, модернізації і будівни-цтва систем комунальних очисних споруд. Визначено, що динаміка змін скиду у водні об’єкти обсягу (у відсотках) недостатньо очищених стічних вод має тенденцію до скорочення. Висновки. На основі обробки даних підтверджено виконання Цілі 2 в повному обсязі, а саме проведено реконструкцію існуючих та будівництво нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед орга-нічними речовинами, сполуками азоту і фосфору), а також зменшено до 2020 року на 20 відсотків (до базового року) скиду недостатньо очищених стічних вод.

Розглядається доцільність удосконалення методики встановлення класу екологічної небезпеки відходів, яка ґрунтується на використанні розрахункового методу з урахуванням вмісту окремих хімічних сполук – компоне-нтів відходів та їх гігієнічних, фізико-хімічних і токсикологічних характеристик. Пропонується метод оцінки небезпеки відходів для навколишнього середовища з урахуванням екологічних критеріїв шляхом експеримен-тального визначення загальної токсичності всіх присутніх у відходах хімічних речовин для організмів-представників біоти ґрунтів, підземних і поверхневих вод. Доповнення діючої за теперішнього часу методики експериментальним прийомом, який ґрунтується на результатах біотестування водної витяжки з відходів дозволить врахувати реальну небезпеку відходів для біотичної складової наземних і водних екосистем.

Для дослідження взаємозв’язку між рівнями токсичності і забрудненості води використано результати вимірювання компонентного складу та визначення токсичності стічних вод підприємств різних галузей економіки, що розташовані на території кількох областей України. Показано, що у кожному із випадків набір значимих фізико-хімічних показників, які корелюють з даними біотестування, різний і залежить від компонентного складу стічних вод. Наведені результати ґрунтуються на використанні значної кількості експериментальних даних і мають важливе практичне значення для виявлення причин виникнення токсичних властивостей стічних вод з метою здійснення відповідних запобіжних природоохоронних заходів щодо їх усунення.