Катеруша Е. В.

Мета. Виявлення тенденцій зміни (по фактичних і сценарних даних) екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Методи. Системний аналіз, статистичні методи. Результати. Часовий розподіл характеристик режиму максимальної температури повітря дослі-джено на основі результатів спостережень на станціях, розташованих у різних регіонах України, за певні доступні періоди: Ужгород (1946-2018 рр.), Харків (1936-2005 рр.), Одеса (1894-2005 рр.), а також за сценаріями низького (RCP2.6), середнього (RCP4.5) та високого (RCP8.5) рівнів викидів парникових газів. При цьому температура повітря ≥ 25°С вважалась високою (дні з максимальною температурою в межах 25,0-29,9°С – жаркі), ≥ 30°С – дуже високою (дні з такою температурою – аномально жаркі). Виявлено тенденції зміни екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Досліджено динаміку максимальної температури повітря та її характеристик у ХХ і початку ХХІ століть. Проаналізовано очікувані часові зміни максима-льної температури повітря та кількості днів з високою температурою з 2021 по 2050 рр. за сценаріями RCP2.6, RCP4.5 та RCP8.5. Визначено найвищі добові температури повітря, можливі 1 раз у 100 років, а також ймовірність максимальної добової температури вище 30°С за сценарієм RCP4.5. Своєчасне перед-бачення змін клімату допоможе оцінити їх вплив на людину і природні системи, що буде сприяти розро-бці та прийняттю превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу таких змін. Висновки. Процеси потепління клімату в Україні активізуються. Виявлено чітку тенденцію на зростання середнього максимуму температури повітря взимку зі швидкістю 0,17-0,39ºС/10 років. Відносно кліматичної норми цей показник в основному підвищився, найбільше (до 3,3ºС) у січні на пів-нічному сході країни. У майбутньому такі аномалії будуть зростати. Виявлення взаємозв’язку між клі-матом і здоров’ям є основою для прийняття захисних заходів стосовно ризиків для здоров’я населення, пов’язаних з кліматом.

Мета. Оцінка біокліматичних умов холодної пори року на основі показників жорсткості погоди та аналіз їх динаміки на території України. Методи. Оцінка можливих значень деяких індексів холодового стресу та їх змін у різних регіонах країни ґрунтується на двох сюжетних лініях А1В і А2. Результати. Розглянуто можливі наслідки змін клімату для здоров’я людей у зимову пору року на території України. На ос-нові показника Бодмана та вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела надано прогностичні показники дискомфортності клімату за три періоди: 1986-2005 рр., 2011-2030 рр. і 2031-2050 рр.. За обома сценаріями се-редні за досліджувані періоди значення показника Бодмана на переважній частині території України знаходяться у межах 2-3 бали, а це свідчить про те, що в окремі зимові місяці і в середньому за зиму будуть домінувати умови помірно суворі; проте, у західних і південних регіонах – мало суворі. Згідно обох сюжетних ліній у грудні-січні протягом першого і другого періодів у деяких регіонах країни можливий навіть високий ризик переохолодження і обмороження відкритих ділянок шкіри за 5-10 хвилин. Найсуворіші умови очікуються у січні-лютому в Сумах (А1В) і Луганську (А2), найменш суворі – у Кропивницькому (А1В) і Тернополі (А2). Проведено аналіз тенденції зміни умов переохолодження і обмороження у зимовий сезон у різних районах країни. Висновки. У всі зимові місяці переважає тенденція на зниження індексу Бодмана по всій території країни. Більш жорсткими у першому і третьому періодах є погодні умови лютого, у другому – січня-лютого (сценарій А1В), за іншим сценарієм за весь досліджуваний час – січня. У грудні всіх часових проміжків, які розглядались, погодні зимові умови найкомфортніші за обома сценаріями. Але найчастіше у зимові місяці переважає повторюваність значень вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела в межах 0 ÷ -9 ºC, тобто буде спостерігатись невеликий ризик обмороження, деякий дискомфорт.Отже, взимку очікувані сполучення низької температури повітря і вітру в окремі дні в майбутньому можуть призвести до обморожень різного ступеня, впливатимуть на поширення інфекційних епідемій та «холодових» захворювань.