Коробкова А. В.

Мета. Аналіз ступеня виконання завдань і заходів Стратегії Державної екологічної політики України на період до 2020 року за Ціллю 2 щодо поліпшення екологічної ситуації та підвищення рів-ня екологічної безпеки у сфері охорони водних ресурсів шляхом реконструкції існуючих та будівни-цтва нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року рівня антропогенного забруд-нення. Методи. Системний аналіз здійснений на підставі інформаційних, статистичних і розрахунко-вих даних за національними доповідями Мінрегіону. Результати. Встановлено, що заплановані природоохоронні заходи у сфері охорони водних ресурсів, особливо, у галузі водовідведення, часто не здійснюються через відсутність фінансування на рівні Держбюджету і Загальнодержавних цільових програм. Проте за останні роки відмічена по-зитивна тенденція щодо поліпшення ситуації у сфері ремонту, реконструкції, модернізації і будівни-цтва систем комунальних очисних споруд. Визначено, що динаміка змін скиду у водні об’єкти обсягу (у відсотках) недостатньо очищених стічних вод має тенденцію до скорочення. Висновки. На основі обробки даних підтверджено виконання Цілі 2 в повному обсязі, а саме проведено реконструкцію існуючих та будівництво нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед орга-нічними речовинами, сполуками азоту і фосфору), а також зменшено до 2020 року на 20 відсотків (до базового року) скиду недостатньо очищених стічних вод.

Мета. Апробація застосування методу оцінки екологічного стану річок лісостепової та степової фізико-географічних зон України та обґрунтування можливості використання спільнот водних макрофітів у «Методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». Методи. Експедиційні обстеженьня, польська методика MMOR. Результати. Отримані значення індексу MIR змінювались у межах від 23,0 до 37,9. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що «задовільний» екологічний стан (3 клас – евтрофний статус) відзначено в більшості досліджуваних пунктів. «Добрий» екологічний стан (2 клас – мезотрофний статус) відзначено в 7 пунктах, а «дуже поганий» екологічний стан (5 клас – гіппертрофний статус) лише в 2-х пунктах. Наведено просторовий розподіл екологічного стану за індексом MIR річки Сіверський Донець та його основних приток у межах Харківської області. Розроблено класифікаційну схему для використання індексу MIR в «Методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». Висновки. Використання методу MMOR доцільне в «Методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод…». Метод дозволяє залучити для оцінки екологічного стану поверхневих водних об’єктів угруповання макрофітів, що робить екологічну оцінку якості поверхневих вод більш ґрунтовною.

Із використанням моніторингової інформації за 2014 рік здійснено інтегральну оцінку сучасного стану й просторових змін якості вод річки Сіверський Донець. Показано, що найкраща якість води, як за водогосподарською оцінкою (ІЗВ=1,35), так і за екологічною (Іе=2,99) спостерігалася у Печенізькому водосховищі. Відзначена загальна тенденція до погіршення якості води за течією Сіверського Дінця. Найгірша якість води за водогосподарською оцінкою та найбільш суттєве зниження якості води (ІЗВ=2,97, +1,62 відносно попереднього пункту; Іе=3,92, +0,93) зафіксоване нижче впадіння р. Уди. Найгірша якість води за екологічною оцінкою (Іе=4,32) при ІЗВ=2,89 відзначена нижче м. Ізюм.