Крайнюков О. М.

Мета. Охоплення деяких аспектів, що впливають на формування ландшафтів. Серед основних завдань дослідження: розглянути антропогенне навантаження як один з факторів, що впливає на розвиток і зміну ландшафтів; провести аналіз наукових праць учених, які розглядали питання ландшафтної науки в цілому, а також антропогенної ландшафтної науки; розглянути важливість результатів досліджень, які можуть бути використані в проектах із збереження та сталого використання природних ресурсів. Резуль-тати. Ландшафт, будучи багатофункціональним утворенням, підходить для виконання різних видів діяльності, але функції, які він виконує, повинні відповідати його природним властивостям і ресурсному потенціалу. Одним з основних принципів охорони природних ландшафтів є збереження їх структури та характеру функціонування в умовах інтенсивного природокористування та внаслідок антропогенного забруднення. Висновки. Проведення екологічного менеджменту на будь-якій території вимагає об'єктивної та всебічної екологічної оцінки стану навколишнього середовища. Інтегральна оцінка стану навколишнього середовища та геологічного середовища зокрема (природно-геологічне середовище) є най-більш складним геоекологічним завданням, що знаходиться в когнітивному методологічному та методологічному ланцюзі: системний підхід → системний аналіз → інтегральна оцінка. Оскільки не існує єдиного інтегрального показника екологічного стану в природі, ряд біоіндикаційних, просторових і динамічних показників слугують критеріями оцінки екологічного стану природних середовищ і екосистем, а інтегральна оцінка базується на певній кількості найбільш репрезентативні показники.

Представлено наукове обґрунтування, загальні вимоги і принципи встановлення нормативів екологічної безпеки для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування; сформульовано вимоги до якості води поверхневих водних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування водної геоекосистеми. Розроблено та опрацьовано методичні прийоми та процедури встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування – рибогосподарські ГДК речовин. Наведено узагальнені результати встановлення еколого-рибогосподарського нормативу - гранично допустимої концентрації (ГДК) морфоліну. За показниками значення ГДК (0,125 мг/л), стабільності у водному середовищі (зменшення концентрації на 95 % складає 32 доби), коефіцієнта матеріальної кумуляції в органах та тканинах риб (0,85-2,4), коефіцієнта ступеня ураженості водної екосистеми (1,1) морфолін відноситься до 3 класу небезпеки.