Кулик М. І.

Мета. Визначити вплив на стан атмосферного повітря та виконати розрахунок екологічних ри-зиків від займання несанкціонованого звалища відходів. Методи. Польові, лабораторні, аналітична обробка даних. Результати. В результаті дослідження виявлено, що при горінні ТПВ основними забруднюва-чами є азоту діоксид, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, сажа та недиференційований за складом пил. В точці викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ГДК цих речовин значно переви-щують допустимі. Зокрема ГДК азоту діоксиду було перевищено в 45 разів, оксиду вуглецю – в 22 рази, сажі в 210 разів, сірчистого ангідриду – в 40,8 разів, ГДК недиференційованого за складом пи-лу перевищено в 120 разів. Результати викидів забруднюючих речовин отриманих емпіричним шля-хом значно відрізняються від отриманих розрахунковим шляхом за діючою методикою. За недифе-ренційованим за складом пилу результати натурних замірів перевищують розрахункові в 73,2 рази, за сірчистим ангідридом – в 10,4 рази, за діоксидом азоту – в 3,5 рази, за оксидом вуглецю – в 6,7 разів, за сажею – в 76,8 раз. Розрахунок розсіювання забруднювачів за допомогою програми ЕОЛ+ показав, що при горінні ТПВ на звалищі на межі житлової забудови спостерігатиметься перевищення значень ГДК за трьома речовинами. Виконано розрахунок ризику для населення. Висновки. Розрахунками ризиків для населення встановлено, що вплив канцерогенних та неканцерогенних речовин є мінімальним, тобто прийнятним. Загальний ризик на протязі життя також являється мінімальним (прийнятним). Несанкціоноване звалище, безумовно, підлягає ліквідації з по-дальшим відновленням пошкоджених компонентів навколишнього середовища.

Мета. Визначити стан якості атмосферного повітря міста на основних автостанціях м. Харків. Ме-тоди. Польові, аналітичні, статистичні. Результати. Виявлено, що вміст пилу, оксиду вуглецю та діокси-ду азоту в атмосферному повітрі міста Харкова в районах автостанцій №1 «Автовокзал», №3 «Кінний ринок», №6 «Заводська», в районі пересадочного терміналу «Холодна гора» перевищує значення ГДК. Найбільш висока концентрація шкідливих речовин спостерігається в районі автостанції №6 «Заводська» та пересадочного терміналу «Холодна гора». Показано, що зі збільшенням висоти вміст в атмосферному повітрі бензину, діоксиду азоту та пилу зменшується. Виявлено часову тенденцію до збільшення в атмосферному повітрі концентрацій бензину, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Висновки. Виявлене переви-щення значення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Харкова в районах автостанцій свідчить про складне становище з якістю атмосферного повітря у в містах інтенсивного руху транспорту, особливо в зоні дихання дітей. Запропоновано заходи щодо покращення стану якості атмосферного повітря в місті.

Збільшення вмісту гумусу свідчить про формування техногенного та органосорбційного геохімічного бар’єру у поверхневих шарах міських ґрунтів, який сприяє закріпленню важких металів та збільшує контрастність аномалій. Валовий вміст важких металів у поверхневому шарі міських ґрунтів підтверджує наявність депонування забруднення на геохімічному бар’єрі гумусового горизонту ґрунту. Розподіл важких металів у ґрунті південно-східної частини м. Харкова вказує на певне перевищення рівня забруднення промислової зони над селітебною та санітарно-захисною для цинку та свинцю. Ландшафтно-геохімічний стан у місті сприяє закріпленню пріоритетних полютантів на лужному і біогеохімічному бар’єрах у ґрунті та рослинах. Можна припустити наявність механізму саморегуляції урболандшафту, який виявляється в активізації зворотних зв’язків та підтверджується зазначеними особливостями існування міських ґрунтів.

Розглянуто причини забруднення навколишнього середовища відпрацьованими моторними мастилами (ВММ), а також питання екологічної небезпеки ВММ. Визначено об’єм утворення ВММ від експлуатації легкових автомобілів в Харківській області в 2013 році. Розраховано економічні збитки за забруднення земель від несанкціонованої утилізації ВММ. За результатами експериментальних досліджень встановлено зольність та сірчаність ВММ. Порівняння їх з показниками мазуту М40 показало, що зольність та сірчаність ВММ більша ніж мазуту. В золі ВММ та мазуту М100 виявлено присутність всіх десять металів, які визначались, причому концентрація всіх металів, крім міді, у золі ВММ вище ніж у золі М100. Показано, що ВММ можливо утилізувати шляхом спалювання, але за умови запровадження комплексу заходів.