Лисняк А. А.

Мета. Вивчення змін основних агрохімічних показників в верхніх шарах сірих лісових ґрунтів Лі-вобережного Лісостепу України виведених з сільськогосподарського використання і заліснених сосною звичайною в різні роки. Методи. Теоретичні методи включали збір та опис фактів, їх аналіз. Емпіричні методи передбачали проведення польових досліджень на пробних площах ДП «Чугуєво-Бабчанський ЛГ» та фермерського господарства поблизу лісових масивів. Лабораторно-аналітичні дослідження про-водили згідно стандартизованих методів виконання вимірювань. Узагальнення експериментальних даних виконували за допомогою прикладних програмних пакетів. Результати. Дослідження проводились на ґрунтах під природними лісовими насадженнями, ґрунтах в інтенсивному сільськогосподарському обро-бітку та малопродуктивних ґрунтах, які виведені з с.-г. використання. У всіх досліджуваних ґрунтах по-рівнювались між собою основні агрохімічні показники: вміст мінерального азоту, рН сольовий, вміст гумусу, вміст загальних форм азоту, фосфору і калію. Проаналізовано статистичні залежності між агро-хімічними параметрами в досліджуваних ґрунтах. Висновки. Отримані результати свідчать про віднов-лення і розвиток в староорних сірих лісових ґрунтах процесів гуміфікації та акумуляції біогенних елеме-нтів при збільшенні тривалості впливу на них соснового лісу. Вікові стадії лісу визначають специфіку екологічних факторів, що впливають на ґрунтоутворювальні процеси. В ґрунті наймолодшого сосняку (12 років) відзначається більше випадків зі збільшенням коефіцієнтів просторових варіацій. Це свідчить про те, що формування молодих екосистем характеризуються найнижчою стійкістю, в цих біоценозах не досягнуто динамічної рівноваги, яка властива більш зрілим соснякам.

Проаналізовано вміст важких металів (кадмію, цинку і свинцю) у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області та надано рекомендації їх раціонального використання для залісення. Мета. Аналіз стану прийнятих для залісення виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних земель Харківської області, надання їм агроекологічну оцінку за вмістом обмінних форм важких металів (кадмію, цинку і свинцю). Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний) та математичний. Результати. Не зважаючи на різні типи грунтів та значну різноманітність категорій земель, що передаються під залісення в Харківській області, по вмісту обмінних форм важких металів (кадмій, цинк, свинець) перевищень агроекологічних нормативів у досліджуваних ґрунтах не спостерігається. Висновки. Використанням лучних земель при лісомеліорації заплав є створення на них плантацій або лісових смуг з рідкисним розташуванням із швидкоростучих порід, перш за все тополі.

Проаналізовано стан повітряного басейну центральної частини м. Харкова на найбільш завантажених автомагістралях міста. З допомогою розрахунку рівня концентрацій забруднюючих речовин визначено ділянки, де рівні загазованості вище гранично допустимих норм. Зроблено аналіз причин, що викликали ці перевищення і наведено перелік можливих інженерно-технічних заходів щодо усунення наднормативної дії автотранспорту.

Внаслідок видобутку і переробки руди магнезиту, в деяких районах Словаччини було сильно забруднено ґрунт, що призвело до збільшення реакції ґрунтового середовища (рН) до 9 і вище. Фізичні та хімічні властивості ґрунту також були змінені, збільшилася ерозія ґрунтів і знизилася кількість рослинних угруповань. Через що, велика кількість ґрунту стала непридатною для використання в сільському господарстві, а рекультивація потребує величезних ресурсів. Перспективою у відновленні таких ґрунтів є вирощування Phragmites australis, який зростає в даній місцевості. Це інвазійний вид рослин, який можливо використовувати в технічних і сільськогосподарських цілях. Phragmites australis володіє стійкістю до сильного підлуження ґрунту, витримує ґрунтове середовище з рН 9,1 і може давати дуже велику біомасу. Протягом трьох років вивчено найбільш прийнятний метод розмноження цієї рослини, тобто генеративно і вегетативно. На основі статистичної оцінки результатів встановлено, що генеративне розмноження є технічно більш складним і менш успішним, а вегетативне розмноження кореневими відростками є більш прийнятним і може бути рекомендовано в цих умовах.

Викладено результати польового та аналітичних етапів досліджень щодо оцінки сучасного стану еродованих ґрунтів яружно-балкової системи «Мітришин Яр» Дергачівського району Харківської облас-ті. Встановлено, що ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений різновидами змитих і намитих ґрунтів схилового ґрунтоутворення, і визначено лісорослинні властивості даних ґрунтів. Показано, що на землях яружно-балкової системи «Мітришин Яр» в даний час протікає досить постійний процес ґрунто-утворення, без активного прояву ерозійних процесів, що підтверджується результатами аналітичних ви-значень гранулометричного складу, рівня кислотності, загальної гумусованості і валових форм NPK.

Звалище відходів від виробництва нікелю, розташоване на південь від м Серед у Словацькій Республіці. Полігон займає площу близько 50 га. В даний час обсяг звалища становить 5,5-6,5 мільйон тонн, а в 1993 році був близько 9 мільйон тонн. Звалище утворилася за 30 років виробництва, яке було зупинено через економічні та екологічні причини в 1993 році. Під час виробництва нікелевого заводу на звалищі були помічені забруднення підстилаючих порід, підґрунтових вод, ґрунтів та повітря, яке продовжується і до наших днів. У роботі досліджено поточна структура полігону з відходами від виробництва нікелю і на його вплив на навколишнє середовище. Фізичні та хімічні властивості відходів є причиною утворення специфічної екосистеми що невластива природним ландшафтам, яка негативно впливає на якість довкілля. Пропонується для скорочення відходів використати метод мікрохвилевої витріфікації, хоча це дорого але ефективно тому що процедура скловання перетворення відходів забезпечує високу хімічну стабільність та опір води

Вода і ґрунт відносяться до основних природних ресурсів, які необхідні для існування та розвитку людської цивілізації. Ці ресурси являють собою частину природного капіталу, який надає або може надавати екосистемні послуги – товари та сервіс. Визначення значущих екосистемних послуг, пов'язаних з сільськогосподарськими землями і внутрішніми водами є основною передумовою для оцінки цих систем. У той час як у випадку прісноводних екосистем (річок, озер, а також ґрунтових вод) ми перебуваємо на початковому етапі оцінки, то в разі екосистем сільськогосподарських земель (ріллі, постійні пасовища) вже є просторові результати біофізичної та економічної оцінки функцій ґрунтів в ГІС-форматі. Використання води для певної мети (що, по суті, є екосистемними послугами) в словацьких умовах оцінюється за певним набором параметрів якості води та відповідних граничних значеннях. Оцінка екосистемних послуг прісної води може служити підтримкою для вибору економічно ефективних заходів, а також для картування та оцінки екосистемних послуг як частина стратегії ЄС з Біорізноманіття до 2020 року. Екосистемний підхід розглядається як розширення підходу функції ґрунту, який може сприйматися в якості основної оцінки екосистемних послуг, який інтегрує ґрунтовий та біотичний аспекти. Біофізична оцінка функції ґрунту, як послуга, служить основною передумовою для її вивчення відносно пом'якшення антропогенного впливу і його наслідків. В даний час, реальні можливості використання ґрунтових екосистемних послуг/функцій можна побачити на прикладі поліпшення охорони ґрунтів, зокрема, через зміну ціни на ґрунт в місці його постійного ущільнення.

Наведено обґрунтування теоретичних положень оцінки екологічного ризику деградації ґрунтового покриву. Показано, що для такої оцінки найбільш прийнятним є інтегральний показник розміру ризику екологічного стану ґрунту, який розраховується на основі набору найбільш інформативних показників стану ґрунту.