Музыченко О. С.

Мета. Встановлення видового складу та визначення систематичної та екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори р. Вижівка. Методи. Морфологічні, ботанічні, порівняльної екології, статистичні. Екологічна класифікація видів подана за В. Г. Папченковим. Результати. Флора річки Вижівка нараховує 36 видів вищих водних та прибережно-водних рослин, що належать до 31 роду, 20 родин, 14 порядків, 3 класів (Equisetopsida, Liliopsida та Magnoliopsida) та 2 відділів (Equisetophyta та Magnoliophyta). Відділ Magnoliophyta включає 35 видів, або 97,22% від загальної кількості видів. За видовим складом переважають представники класу Liliopsida. До 4 провідних родин флори (Alismataceae, Hydrocharitaceae, Cyperaceae, Lemnaceae) належить 41,66% усіх видів. Екологічна структура водних та прибережно-водних рослин р. Вижівка включає чотири екотипи. Перше місце за кількістю видів займають гідрофіти, до яких належить 33,33% від загальної кількості видів, гігрогелофіти представлені 30,56 %. Частка гелофітів та гігрофітів відповідно становить 19,44 % та 16,67%. Висновки. В результаті проведених досліджень було встановлено видовий склад та особливості екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори річки Вижівка. Найбільше видове різноманіття характерне для ділянки №1 – 24 види. На другій ділянці виявлено 21 вид водних та прибережно-водних рослин. Найменша кількість – 18 видів, знаходиться на третій ділянці. Найбільший вплив на біорізноманіття мають антропогенні фактори: наявність осушувальної системи, спрямлення русла, використання басейну річки для потреб сільського господарства, скидання недоочищених стоків житлово-комунального господарства.

Мета. Вивчення динаміки та онтогенетичного стану Galanthus nivalis L. та Allium ursinum L. в локалітетах національного природного парку «Кременецькі гори». Методи. Польовий, статистичний, аналі-тичний. Результати. Охарактеризовано сучасний стан локалітетів Galanthus nivalis L. та Allium ursinum L., визначено належність кожного з досліджених локалітетів до певної категорії, згідно з класифікацією Т. О. Работнова (інвазійні, нормальні, регресивні). Побудовано та проаналізовано онтогенетичні спектри локалітетів видів в аспекті їх належності до одного з типів: лівобічні, центровані, правобічні. Визначено частку рослин різних онтогенетичних станів у досліджуваних локалітетах. На основі отриманих резуль-татів визначено онтогенетичну структуру локалітетів Galanthus nivalis L. та Allium ursinum L. в умовах національного природного парку «Кременецькі гори». Висновки. В національному природному парку «Кременецькі гори» для Galanthus nivalis L. та Allium ursinum L. виділяють 3 періоди та 6 вікових станів. Встановлено, що усі локалітети повночленні, нормального типу, характеризуються мономодальними, лівосторонніми віковими спектрами із максимумом на особинах прегенеративного періоду. В досліджуваних локалітетах відсутні проростки, але про повночленність їх вікових спектрів свідчить наявність ювенільних особин.

Мета. Вивчення структури та просторового поширення природно-заповідних територій та об’єктів Ківерцівського району Волинської області, визначення показників якості природно-заповідної мережі. Методи. Порівняльно-географічний, математичний, графічний, статистичний, аналітичний. Результати. Розглянуто структуру та просторове поширення природно-заповідних територій та об’єктів району. Якість заповідних об’єктів та територій оцінена за коефіцієнтами заповідності та інсуляризованості, показником щільності, рівномірністю розподілу. Встановлено ландшафтно-географічну репрезентативність мережі заповідних об’єктів. Структура ПЗФ району характеризується нерівномірністю розподілу. Переважають об’єкти площею менше 50 га, їх частка від загальної кількості становить 70,59%. Високий коефіцієнт інсуляризованості (0,36) вказує на значну фрагментарність природно-заповідних територій району та їх екологічну нестабільність. Висновки. Для подальшого успішного розвитку заповідної справи на досліджуваній території наступним кроком має бути завершення розроблення схем формування екомережі природних ядер та екокоридорів загальнодержавного значення з метою забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, збереження цінних природних елементів навколишнього середовища. Важлива роль у забезпеченні надійних міграційних біотичних зв’язків відводиться НПП «Цуманська Пуща».

Мета. Вивчення еколого-біологічних та еколого-ценотичних особливостей зростання C. majalis (L.) в умовах сугрудів Ківерцівського лісгоспу Волинської області. Методи. Польові, біометричні, статистичні. Результати. Досліджено екологічні умови зростання конвалії звичайної (Convallaria majalis L.) в умовах сугрудів Ківерцівського лісгоспу. Наведена характеристика виду як одного з домінантів трав’яно-чагарничкового ярусу. Встановлено флористичний склад лісових фітоценозів за участю виду. Проаналі-зована вікова та онтогенетична структура на основі встановлення онтогенетичних спектрів і типів популяцій. Описано вплив освітленості на параметри морфометричних показників надземних органів C. majalis L.: ширину та довжину листкової пластинки, кількість квіток та плодів. Висновки. В умовах сугрудів популяція C. majalis (L.) має неповночленні спектри, які належать до нормального та інвазійного типів. Рівень освітленості суттєво не впливає на морфометричні показники листкової пластинки, цвітіння та плодоношення і стан популяції C. majalis (L.) та її розвиток залежить, в першу чергу, від внутрішніх ритмів онтогенезу та антропогенного впливу.

Із використанням моніторингової інформації розрахованo блокові та інтегральний індекс екологічної оцінки якості поверхневих вод р. Західний Буг та її приток за 2013-2014 рр., визначений клас та категорії якості води в басейні Західного Бугу. Поверхневі води Західного Бугу та його приток відповідають ІІ – ІІІ класам якості. Перевищення вмісту забруднюючих речовин зафіксовано за еколого-санітарними показниками (NH4+, NO2-) та специфічними речовинами токсичної дії (Fe).