Нетробчук І. М.

Проаналізовано галузеву структуру водокористування, визначено першочергові оптимізаційні заходи щодо покращення стану водних ресурсів басейнової системи річки Західний Буг у межах Волинської області.

Мета. Визначення екологічної стійкості ландшафтів басейну річки Західний Буг та її приток на Волині для оцінки екологічної ситуації басейну р. Західний Буг. Методи. Порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, обрахунки екологічної стійкості ландшафту на основі мето-дики Е. Клементової, В. Гейниге. Результати. Встановлено, що у ландшафтах басейну річки Західний Буг Волинської області переважає екологічно середньо збалансована їх структура при показнику КЕСЛ1 1,04. Це зумовлено структурою земель басейну, де значну частину займає площа дестабілізуючих ланд-шафтів із сільськогосподарським навантаженням (рілля). Найбільші площі ріллі зайняті у суббасейнах рр. Студянка і Луга, а найменші – у суббасейнах рр. Неретва, Золотуха, Гапа, що пов’язано із значною залісненістю території басейну. Якісна оцінка екологічної стійкості ландшафту характеризується коефі-цієнтом екологічної стабільності біотехнічних елементів всього ландшафту КЕСЛ2. Розрахунки kЕСЛ2 пока-зали, що структура ландшафтів басейну річки Західний Буг у Волинській області є мало стабільною і показник становить 0,48. Коефіцієнти kЕСЛ2 басейнів річок Студянка та Луга сягають відповідно 0,21 та 0,23 і характеризують їх як нестабільні геосистеми. Структура ландшафтів басейнів річок Піщатка та Копаївка за kЕСЛ2 - (0,95 – 0,67) належить до стабільних. Отже, інтенсивне освоєння земель, осушення боліт, вирубування лісів порушили цілісність ландшафтів, зумовили їх денатуралізацію. Особливо значних змін зазнала південна частина басейну. Висновки. В результаті проведених обрахунків кількісної оцінки екологічної стабільності ландшафтів (kЕСЛ1) ландшафти басейну річки Західний Буг у Волинській області є умовно стабільними. А за показниками якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту (kЕСЛ2) вони характеризуються як малостабільні геосистеми. Загалом визначення стійкості ландшафту має важливе значення для оцінки екологічної ситуації басейну р. Західний Буг, оскільки у повній мірі відображає загальний екологічний стан річкового басейну.

Мета. Аналіз стану якості поверхневих вод басейну річки Стохід, визначення класу та категорії якості води. Методи. Порівняльно-географічні, аналітичний, узагальнення та систематизації. Результати. На основі аналізу моніторингових спостережень що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Волинській області за період з 2007 по 2017 р. визначено, що багаторічна часова та просторова ди-наміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за середніми величинами становить у пункті с. Малинівка ІЕ сер. = 2,2 та у смт Любешів ІЕ сер. = 2,4 відповідно вода р. Стохід належить до ІІ кла-су якості («добрі», «чисті»), 2 категорії («дуже добрі», « чисті» води) і субкатегорії 2 (3) («дуже добрі», «чисті» води з тенденцією наближення до категорії «добрих», «досить чистих»). Динаміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за найгіршими величинами у пункті с. Малинівка І Е найг. = 2,6 та у смт Любешів І Е найг. = 2,8 охарактеризувала води ІІ класом («добрі», «чисті»), 3 категорією («добрі», «досить чисті»), субкатегорією 2-3 (води, перехідні за якістю від «дуже добрих», «чистих» до «добрих», «досить чистих» ) і субкатегорією 3 (2) («добрі», «досить чисті» води з ухилом до «дуже доб-рих», «чистих»). Висновки. Значення індексів трофо-сапробіологічних показників є найгіршими, а серед речовин, що визначили якість води «дуже погана», «дуже брудна» були сполуки Нітрогену, підвищений рівень яких у р. Стохід здебільшого зумовлений надходженням недостатньо очищених стічних вод, по-верхневого стоку із сільськогосподарських угідь, а також розкладанням неживої органічної речовини весною.