Рычак Н. Л.

Якість поверхневих вод залишається сьогодні важливою проблемою. Особливо гостро це стосу-ється водних об’єктів, що розташовані в урболандшафтних басейнових геосистемах. Мета. Оцінити на-вантаження стічних вод атмосферного походження урболадшафтної басейнової геосистеми на води річки (на прикладі р. Харків). Методи. Польові ландшафтно-екологічні, ландшафтно-геохімічний; камерально-аналітичний; системний аналіз; хіміко-аналітичні; статистичні. Результати. Проведена оцінка стану поверхневих вод під впливом навантаження від поверхневого стоку атмосферного походження впродовж 2014-2016 рр., та частково 2017-2019 р., що сформувався під впливом транспортної (частково житлової) підсистеми урбанізованої території та поверхневих вод р. Харків. За сольовим складом характеристика якості води – «помірно забруднена» (1,6); за трофо-сапробіологічними показниками якість води характеризується як «забруднена» (від 3,1 до 2,75 за течією річки). Саме у цьому створі добре демонструється вплив стічних поверхневих вод, що формуються в умовах міського середовища на якість природних вод. Наявність високих значень забруднювачів та природних чинників. Оцінка якості води за вмістом специфічних показників «помірно забруднена» (від 2,28 до 1,85). Висновки. Вода р. Харків, що зазнає потужного впливу від урбанізованого середовища має III клас якості, вода «помірно забруднена». Екологічна оцінка вказує на навантаження поверхневим стоком вже на середній частині річки, яке зростає відповідно до умов функціонування урболандшафтів та антропогенного (транспортного) навантаження.

Мета. Вивчення відгуку радіального приросту сосни в молодняках до впливу пожеж. Методи. Використано порівняльно-екологічні методи, таксаційні, стандартні дендрохронологічні методи, статис-тичний, кореляційний та регресійний аналізи. Результати. Дослідження проведено в чистому молодому сосновому насадженні, яке було пошкоджене низовою пожежею 2011 році. Пожежа сталася на фоні сприятливих погодних умов (вегетаційний сезон був теплим і вологим), що призвело до пом’якшення впливу пожежі на насадження. Виявлено, що радіальний приріст у пошкоджених дерев в рік пожежі (2011) поступався контролю на 20 %. В наступні 2012-2017 рр. спостерігалося перевищення радіального приросту пошкоджених дерев в порівнянні з контролем внаслідок збільшення площі живлення дерев, які залишилися живими. Радіальний приріст дерев, які вижили, досяг передпожежного рівня. Найшвидше зреагувала на пошкодження пожежею пізня деревина. Висновки. Пожежа призвела до загибелі ослабле-них та відсталих у рості дерев, значно пришвидшивши процес природного зрідження насадження. Відно-влення радіального приросту дерев, які залишилися живими відбулося в 2014 році.

Мета. Дослідити сольовий склад у водах річок м. Харкова, які є складовою урболандшафтної геосистеми. Методи. Потенціалометричний, графіметричний, титрування. Результати. На основі аналізу 42 проб поверхневих вод, відібраних у різні гідрологічні режими із трьох річок, що протікають через м. Харків, виявлено, що концентрація хлоридів у воді у різних гідрологічних режимах є надзвичайно мінливою, спостерігається тенденція до їх зростання; але встановлений вміст не перевищує екологічні нормативи. Визначено, що концентрації кальцію і магнію у річкових вода є низькі та спостерігається стійка тенденція до зниження їх вмісту. Загальний приріст хлоридів р. Харків на кінець водопілля становив 158,31 %, під час осіннього паводку – 105,26 % і на початку водопілля – 37,14 %. У водах р. Лопань загальний приріст хлоридів на кінець водопілля становив 86,67 %, під час осіннього паводку – 56,69 %, на початку водопілля – 72,22 %. Загальний приріст хлоридів у р. Уди на кінець водопілля становив 42,05 %, під час осіннього паводку лише 0,89 %, а на початку водопілля – 12,5 %. Стосовно сульфатів: на кінець водопілля у р. Харків, знизився на 7,46 % а під час осіннього паводку майже не змінився ( збільшився на 0,27 %); у р. Лопань вміст сульфатів на кінець водопілля знизився на 1,13 %, а під час осіннього паводку – на 10,03%; у р. Уди, в межах м. Харкова, на кінець водопілля вміст збільшився на 55,95 %, а під час осіннього паводку на 31,43 %. Висновки. Виявлено, що концентрація хлоридів у воді в різних гідрологічних режимах надзвичайно мінлива, спостерігається тенденція до їх зростання, їх зміст не перевищує екологічні нормативи; визначено, що концентрації кальцію і магнію в річкових вода низькі і спостерігається стійка тенденція до зниження їх вмісту.