Снігірьов П. М.

Мета. Дослідження сучасного стану макрозообентосу в прибережних водах Одеської затоки в 2016-2017 рр. Методи. Стандартні методи відбору зразків, визначення, оцінки чисельності і біомаси макрозообентосу. Результати. Наведено результати аналізу біорізноманіття, структурних характеристик і таксономічного складу макрозообентосу прибережних вод Одеської затоки. Досліджено сезонну динаміку його чисельності та біомаси. За метриками макрозообентосу проведено оцінку якості морського середовища. Висновки. Всього в 2016-2017 рр. в Одеській затоці ідентифіковано 121 таксон бентосних безхребетних. Таксономічний склад і кількісні показники макрозообентосу мають сезонний хід, що чітко просліджується, з максимальним розвитком бентосу в літній період. У зразках навесні 2016 року було зареєстровано 75 таксонів макрозообентосу, влітку – 82 таксони, восени – 60 таксонів, а влітку 2017 року – 62 таксони. Основу макрозообентосного угрупування складали молюски (Mollusca) з домінуванням виду М. galloprovincialis, а також представники членистоногих (Arthropoda) і кільчастих червів (Annelida). Значний внесок до видового складу макрозообентосу вносили представники груп мохуваток (Bryozoa), немертин (Nemertea) і плоскі черви (Platyhelminthes). Внесок губок (Porifera), кнідарій (Cnidaria) і форонід (Phoronida) у бентосні угрупування Одеської затоки був незначним. В 2016-2017 рр. в Одеській затоці виявлено 3 види вселенців – двостулкові молюски Anadara kagoshimensis і Mya arenaria, а також черевоногий молюск Rapana venosa. З 121 таксонів макрозообентосу 4 - занесені до списків Червоної книги України, 6 – до списків Червоної книги Чорного моря. На різних субстратах в період досліджень відмічалась практично рівна кількість таксонів макрозообентосу. В зразках на пухких ґрунтах число таксонів на різних глибинах змінювалось від 5 до 40; при значеннях індексу біорізноманіття Шеннона (Н) – 1,7-2,9; на змішаному субстраті – від 19 до 48 видів; при Н – 1,3-2,8. Чисельність і біомаса макрозообентосу змінювалась на пухких ґрунтах в границях від 0,070х104 до 3,227х104 екз./м2 і від 0,002 до 5,361 кг/м2; а на кам’янистому субстраті – від 0,667х104 до 170х104 екз./м2 і від 0,088 до 46,811 кг/м2 відповідно. Якість морського середовища, оцінена за індексами AMBI і M-AMBI, розрахованими у всіх 26 зразках, оцінено як високе (High) в 4, хороше (Good) в 17 і як середнє (Moderate) в 5 випадках з 26. Середні значення індексів AMBI і M-AMBI для різних сезонів року становили: перша декада червня 2016 року – 1,84±0,07 і 0,69±0,04 відповідно; серпень 2016 року – 1,66±0,12 і 0,84±0,05 відповідно; листопад 2016 року – 2,62±0,13 і 0,60±0,02 відповідно; червень 2017 року – 2,72±0,11 і 0,73±0,05 відповідно.

Мета. Узагальнення результатів пілотного проекту моніторингу гідрологічних характеристик прибережних вод Одеської затоки, який виконувався в рамках міжнародного проекту EMBLAS II науко-вою групою Регіонального центру інтегрованого моніторингу та екологічних досліджень Одеського на-ціонального університету імені І. І. Мечникова в 2016-2017 рр. Методи. Збір первинних даних з прозоро-сті, температури і солоності води виконувався стандартними методами. Обробка даних, розрахунок статистики, побудова графіків і карт проводилися з використанням програмного забезпечення ArcGIS і Excel. Результати. Представлені і проаналізовані часові та просторові розподіли прозорості, температу-ри і солоності прибережних вод Одеської затоки в районі морської гідробіологічної станції університету в період з квітня 2016 по серпень 2017 р. За результатами аналізу накопиченої експериментальної інфор-мації про прозорість, температуру і солоність морської води виявлені особливості сезонних змін цих характеристик. Показано, що прозорість морської води була мінімальною в травні та червні 2016 року (2,2-2,8 м), максимальні за весь період спостережень значення прозорості (7,0 м) реєструвались в травні 2017 р. В розподілі температур морської води в Одеській затоці в 2016-2017 рр. виявлено ярко виражений сезонний хід, що визначався весняно-літнім прогрівом / осіннє-зимовим охолодженням, а також прибережним апвелінгом, адвекцією водних мас з інших районів моря. Показано, що при проведенні щодекадних спостережень розпріснені водні маси фіксувались в 13,5% випадків спостережень, а при щомісячних зйомках на 13 станціях мікрополігону − жодного разу. Тобто при проведені щомісячних детальних зйомок прибережних вод Одеської затоки всі випадки адвекції розпріснених вод залишились незареєстрованими. Висновки. Встановлено вплив на сезонні цикли гідрологічних характеристик вод Одеської затоки в 2016-2017 рр. трансформованих водних мас, принесених від Дніпро-Бузького гирла. Зафіксовані порушення сезонності формування термохалинної структури вод в Одеській затоці в 2016-2017 рр. внаслідок впливу вздовж берегової циклонічної і компенсаційних течій в прибережній зоні зато-ки. Простежено формування стійкої двошарової вертикальної щільнісної стратифікації прибережних вод в Одеській затоці у весняно-літні періоди 2016-2017 рр.