Тітенко Г. В.

Одним з ключових планових результатів проекту Erasmus + «Комплексна докторська програма екологічної політики, управління та технологій - INTENSE» є розробка масових відкритих онлайн-курсів (MOOC).

Мета − визначити деякі моральні норми етичної поведінки як основу раціонального використання і охорони ґрунтів. Дбайливе і турботливе відношення до ґрунту, екологічний імператив – внутрішня пот-реба керівника, землекористувача і вченого. У взаєминах «держава-землекористувач» повинні бути ви-ключені дії, що шкодять ґрунту. Обговорено питання, як допомогти землевласнику використовувати ін-формацію, спрямовану на збереження ґрунтового покриву, як досягти прибутковості сільськогосподар-ського підприємства, не порушивши якість ґрунтового покриву, які дії повинна здійснити держава, щоб ґрунтоохоронні рекомендації вчених знайшли дорогу в практику, що важливіше продуктивна чи екологі-чна функції ґрунтового покриву. Примусово-заохочувальний принцип ставлення держави до землекорис-тувача і субсидування сільськогосподарської діяльності повинні стати головними у ґрунтоохоронній стратегії держави.

Мета. Обґрунтування та створення «зелених маршрутів» на території міста Харків у системі екологічного менеджменту міських територій, для задоволення попиту населення. Методи. Польові, критерії Greenways, атомно-абсорбційної спектрофотометрії.. Результати. Створено науково-інформаційне підґрунтя для створення «зелених маршрутів» та пропозиції щодо критеріїв їх виділення. Виконана компле-ксна оцінка стану навколишнього середовища для оцінки умов задля побудови «зелених маршрутів». Результати хімічного аналізу проб ґрунту та дослідження вмісту оксиду вуглецю та діоксиду сірки у по-вітрі показали, що в жодній пробі не виявлено перевищень за ГДК. Висновки. На основі запропонованих критеріїв та результатів комплексної оцінки природного середовища виділено 8 умовних «зелених маршрутів» для території міста Харків, складено їх схеми та надано описання. Рекомендовано синхронізацію розроблених маршрутів з планувальною структурою міста та, за можливості, внесення їх, як додатку до генерального плану міста

Мета. Розробити систему показників до вирішення проблеми видалення твердих побутових відходів в системі екологічного менеджменту територій. Результати. До соціальних критеріїв пропонується віднести такі показники: кількість населення, кількість працездатного населення, кількість населення, що реально працюють, кількість населення, що працюють безпосередньо за місцем проживання, кількість населення, що працюють в центральних містах, кількість освітньо-виховних та соціальних закладів, наявність адміністративного управління. До економічних критеріїв віднесено: стан дорожньо-транспортної системи, торгово-промисловий комплекс, забудова населеного пункту, зони рекреації, штучне освітлення населеного пункту, житлово-комунальне господарство. Серед природних факторів, які використані в якості критеріїв: віддаленість від центру міста; суміжна відстань; яружно-балочна система; наявність водних об’єктів; основні екологічні проблеми; наявність територій та об’єктів природно-заповідного фонду; землі зайняті сільським господарством. Висновки. За умови коректного створення і впровадження, система має бути окремо (індивідуально) розробленою системою екологічного менеджменту території, що включає в себе всі сучасні та актуальні для окремого населеного пункту показники та критерії.

Мета. Оцінка ступеню засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова та визначення особливостей профільного розподілу хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів у грунтових профілях для створення кластеру алювіальних грунтів заплавних ландшафтів в системі екологічного менеджменту міських територій. Методи. Комплекс польових, хіміко-аналітичні, статистичні (інтерполяція, кластеризація й т. ін.) Результати. Досліджено процеси засолення алювіальних грунтів заплав-них ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Надано кислотно-основну характеристику генетичних горизонтів грунтів заплавних ландшафтів та показано профільний розподіл хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів за ґрунтовим профілем досліджених алювіальних грунтів. Оцінено стадії профільної міграції відповідних іонів на території дослідження, а також оцінено ступінь засолення для кожного генетичного горизонту досліджених ґрунтових профілів. Встановлено переважання прогресивного хлоридно-содового засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Здійснено припущення про наявність природного високоємного сорбційного і хемосорбційного радіального, механічного і латерального кислотно-лужного геохімічного бар’єру на території дослідження. Висновки. Запропоновано використовувати дані про процеси засолення алювіальних грунтів для створення кластеру заплавних ландшафтів в системи екологічного менеджменту міських територій.

Мета. Дослідити довіру українського суспільства до громадських природоохоронних організацій. Методи. Формалізоване інтерв’ю, статистична обробка масиву соціологічних даних. Результати. Респонденти в більшій мірі схильні довіряти інформації про стан довкілля від природоохоронних організацій ніж інформації від органів місцевої влади. Висновки. Нагальною потребою є поширення інформації про довкілля серед українського суспільства.

Мета. Дослідження елементарні процеси ґрунтоутворення (ЕПГ) заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Методи. Комплекс польових, хіміко-аналітичних методів та методів обробки отриманих даних (в т.ч. методів інтерполяції, кластеризації й т.ін.) Результати. За допомогою методу експертного оцінювання здійснено оцінку інтенсивності елементарних процесів ґрунтоутворення на території дослідження. Надано кислотно-основну характеристику генетичних горизонтів грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Здійснено припущення про наявність природного високоємного сорбційного і хемосорбційного латерального кислотно-лужного геохімічного бар’єру на території дослідження. Висновки. Найбільш поширеними та вираженими елементарними процесами ґрунтоутворення заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харків є гумусо-ілювіальний та глинисто-ілювіальний процеси, що належать до ілювіально-акумулятивних процесів. Загалом переважають процеси акумуляції речовини та енергії, що дозволяє говорити про наявність природного геохімічного бар’єру на території дослідження, що зумовлено особливостями рельєфу та складом ґрунтоутворюючих порід.

Під впливом урбогенних факторів природний характер та інтенсивність міграції хімічних елементів і сполук у заплавних місцевостях суттєво змінюється. Результати міграції хімічних елементів (розсіювання та концентрація) відображуються у видовому біорізноманітті та інших фітоціенотичних показниках та показниках грунтового стану.

Збільшення вмісту гумусу свідчить про формування техногенного та органосорбційного геохімічного бар’єру у поверхневих шарах міських ґрунтів, який сприяє закріпленню важких металів та збільшує контрастність аномалій. Валовий вміст важких металів у поверхневому шарі міських ґрунтів підтверджує наявність депонування забруднення на геохімічному бар’єрі гумусового горизонту ґрунту. Розподіл важких металів у ґрунті південно-східної частини м. Харкова вказує на певне перевищення рівня забруднення промислової зони над селітебною та санітарно-захисною для цинку та свинцю. Ландшафтно-геохімічний стан у місті сприяє закріпленню пріоритетних полютантів на лужному і біогеохімічному бар’єрах у ґрунті та рослинах. Можна припустити наявність механізму саморегуляції урболандшафту, який виявляється в активізації зворотних зв’язків та підтверджується зазначеними особливостями існування міських ґрунтів.

Встановлено особливості трансформації ґрунтового профілю в часі згідно зміни біоценозу регіону та механізм оберненого процесу, наявність домінантних динамічних елементарних та загальних ґрунтоутворюючих процесів., а саме: гумусонакопичення, карбонатизацію, розклад і вимивання MgO, Al2O3 та Fe2O3, акумуляцію SiO2 та CaO. Можна виділити головний еволюційний тренд – кліматогенне остепування: наступ степової зони на лісостепову.