Цесь О. А.

Мета. Дати об'єктивну оцінку сучасного екологічного стану штучно створених об’єктів ПЗФ. Методи. Порівняльно-географічний, узагальнення, систематизації, статистичний, порівняльно-аналітичний, описовий, картографічний. Результати. Серед штучно створених об’єктів ПЗФ у Волинській області представлені не усі їх види, є 12 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 1 ботанічний сад, 1 зоопарк, та відсутній та-кий вид, як дендрологічний парк. В цілому кількість штучних об’єктів ПЗФ в області є найнижчою по Україні. На території області спостерігається нерівномірний їх розподіл. Найбільший за площею ППСПМ «Словянський» (27,35 га) розташовано у Володимир-Волинсьому районі, у Луцькому, Горохівському, Турійському, Любешівському та Ківерцівському районах під парками памятками садово-паркового мистецтва зайнято від 12 до 21,6 га; у Старовижівському районі площа ППСПМ становить 2 га, а у інших районах під штучно створені об’єкти ПЗФ площі не відведено. Усі штучні об’єкти ПЗФ створені у 1960-1990 рр. минулого століття, і лише один парк памятка садово-паркового мистецтва був сторений у 2018 році – ППСПМ «Сидоруків парк», що розташований на території м. Горохів. Переважна більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, розташовуються у ме-жах населених пунктів і лише 2 парки розташовано на території лісомисливських господарств. В ці-лому на території парків пам’яток садово-паркового мистецтва що розташовані на території області охороняється понад 150 видів флори. Висновки. Виявлено 3 види флори, що мають місцезростання на території ППСПМ, та зане-сені до природоохоронних списків (Коручка чемерникоподібна (широколиста) Epipactis helleborine, Бузок угорський Syringa josikaea, Коручка болотяна Epipactis palustris), найнебезпечнішими для яких є виламування, викопування, збирання у букети, а також часткове порушення структури екото-пів (суцільні вирубки, надмірна рекреація та ін.) та запропоновано посилити охорону цих видів шля-хом підвищення статусу природоохоронного об’єкта та віднесення їх до територій природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення.

Мета. Встановлення видового складу та визначення систематичної та екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори р. Вижівка. Методи. Морфологічні, ботанічні, порівняльної екології, статистичні. Екологічна класифікація видів подана за В. Г. Папченковим. Результати. Флора річки Вижівка нараховує 36 видів вищих водних та прибережно-водних рослин, що належать до 31 роду, 20 родин, 14 порядків, 3 класів (Equisetopsida, Liliopsida та Magnoliopsida) та 2 відділів (Equisetophyta та Magnoliophyta). Відділ Magnoliophyta включає 35 видів, або 97,22% від загальної кількості видів. За видовим складом переважають представники класу Liliopsida. До 4 провідних родин флори (Alismataceae, Hydrocharitaceae, Cyperaceae, Lemnaceae) належить 41,66% усіх видів. Екологічна структура водних та прибережно-водних рослин р. Вижівка включає чотири екотипи. Перше місце за кількістю видів займають гідрофіти, до яких належить 33,33% від загальної кількості видів, гігрогелофіти представлені 30,56 %. Частка гелофітів та гігрофітів відповідно становить 19,44 % та 16,67%. Висновки. В результаті проведених досліджень було встановлено видовий склад та особливості екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори річки Вижівка. Найбільше видове різноманіття характерне для ділянки №1 – 24 види. На другій ділянці виявлено 21 вид водних та прибережно-водних рослин. Найменша кількість – 18 видів, знаходиться на третій ділянці. Найбільший вплив на біорізноманіття мають антропогенні фактори: наявність осушувальної системи, спрямлення русла, використання басейну річки для потреб сільського господарства, скидання недоочищених стоків житлово-комунального господарства.

Мета. Вивчення екологічного стану річки Цир, аналіз гідрохімічних, трофо-сапробіологічних характеристик та вмісту специфічних речовин токсичної дії, визначення класу та категорії якості води. Методи. Польові, аналітичні. Результати. Розглянуто сучасні підходи до виділення груп чинників антропогенної трансформації річкових басейнів. З двох створів, розташованих на р. Цир, відібрано проби води та проаналізовано їх за трьома блоками речовин: сольового складу, трофо-сапробіологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії. Визначено клас та категорію якості води для кожного блоку. Встановлено, що за показниками гідрохімічного блоку якість води в р. Цир відноситься до І класу та до 1 категорії – відмінні води. В другому блоці речовин екологічний стан води визначає показник вмісту фосфатів, за яким якість води річки відноситься до V класу – дуже погані та 7 категорії – дуже брудні. У третьому блоці якість води вміст купруму визначає екологічний стан води як брудний. Висновки. Вміст біогенних сполук та вмісту купруму визначає стан малої річки Цир як дуже поганий, брудний. Рекомендується слідкувати за динамікою змін якості води у р. Цир.