Юрасов С. М.

Мета. Прогноз зміни стану пляжу міста Миколаїв, загальні пропозиції заходів його захисту від деградації. Методи. Математичної статистики, лінійного аналізу й математичного моделювання, порівня-льного аналізу, картографічних і графоаналітичних досліджень. Результати. Пляж міста Миколаїв є смугою узбережжя великого водного об’єкту, де об’єдналися особливості переформування берегів водойм і річок. Розташування пляжу на опуклому березі Бузького лиману утворює умови накопичення піску за рахунок вздовжберегового переміщен-ня наносів за стоковою течією. Але, ширина лиману і глибини сприяють утворенню вітрового хвилю-вання в секторі Пд-З-Пн, здібного руйнувати пляж. На пляжі під час проходження весняних повеней або при сильних сгінно-нагінних явищах можливо вздовжберегове переміщення пісків у великих об-сягах в залежності від тривалості впливу сильної течії, але транспортування наносів уздовж пляжу не впливає суттево на зміни абрису його берегового схилу. Суттеве руйнування пляжу може відбутися від штормів рідкісної повторюваності в секторі Пд-З-Пн. Фронтальні шторми західного напрямку формують профіль відносної динамічної рівноваги і сприяють переміщенню пісків на глибину. При підході хвиль під кутом до лінії берега відбувається вздовжбереговий транспорт пісків. Захист пляжу від розмиву можливо здійсніти за допомогою пасивних або активних методів. Подальші дослідження будуть спрямовані на кількісний аналіз сценарію переміщення піску уздовж пляжу з його накопи-ченням на виступаючої частини пляжу (точка С) і змив накопиченого піску на глибину під впливом західних штормів. Висновок. Без прийняття спеціальних заходів по захисту пляж м. Миколаїв у подальшому бу-де деградувати.

Мета. Просторовий аналіз забруднення підземних вод на прикладі Котовського району Одеської області за 2015 рік. Методи. Фотометричний, манометричний, географічні інформаційні системи. Результати. Отримано цифровий картографічний матеріал, що характеризує просторовий розподіл забруднення підземних вод в границях території Косовського району Одеської області. Визначено: перевищення ГДК по окислюваністі в підземних водах та нітратів в артезіанських водах не спостерігалося. Концентрація нітратів в ґрунтових водах коливається в межах 2 – 4,9 ГДК на більш ніж полонині території, а на 25% території району – 7 ГДК. Висновки. Найбільше забруднення нітратами підземних вод характерно для східної частини Котовського району. Пропонується зменшення кількості нітратних добрив з врахуванням ступеню вразливості ґрунтових вод до нітратного азоту спираючись на зонування за рівнем забруднення території Котовського району Одеської області.

Виконано аналіз апроксимації часової змінюваності якості вод різними (нормальним, логнормальним, Вейбула і експоненціальним) законами розподілу на прикладі річки Дністер-м.Біляївка. Розраховані показники щільності апроксимації. Визначений оптимальний закон розподілу показників якості вод.