Kholoptsev O. V.

Робота присвячена дослідженню статистичних зв'язків варіацій поверхневих температур Карибсько-го моря і сонячної активності. За допомогою кореляційного аналізу рядів змін середньорічних темпера-тур розглянутій області, індексу їх аномалій, а також чисел Вольфа перевірялася гіпотеза про запізнення варіацій поверхневих температур Карибського моря, викликаних змінами сонячної активності. Встанов-лено, що особливості циркуляції субантарктичних проміжних вод Атлантичного океану обумовлюють наявність значущого статистичного зв'язку змін середніх поверхневих температур Карибського моря з варіаціями сонячної активності, випереджаючими їх приблизно на 200 років. З розробленого з урахуван-ням цього зв'язку понаддовгострокового прогнозу змін середніх поверхневих температур Карибського моря випливає, що до середини ХХI в. будуть переважати тенденції до їх зниження, а далі, до його закін-чення, відбуватиметься їх підвищення.

Загальні закономірності розподілу у Атлантичному океані районів, де у період 2000 - 2012р.р. пере-важали стійки тенденції змін середньомісячних значень їх поверхневої температури, від пори року не залежать. У той же час їх конфігурація та розміри потягом року відчутно змінюються. Це свідчить про суттєвість впливів на процес, що розглядається, не тільки чинника водооміну Атлантики з Арктикою та Антарктикою, але й чинника змін інтенсивності апвелінгу, який відбувається у багатьох її районах. Розташування акваторій Атлантичного океану, де у зазначений період відбувалось суттєве похоло-дання, співпадає з положенням його областей, у котрих міжрічні зміни поверхневих температур відчутно впливають на стан Арктичного та Північноатлантичного коливань. Понад ними також проходять головні тропосферні струменеві течії. Це дозволяє припускати можливість суттєвого впливу процесу, що вивчається, не тільки на парниковий єфект у земній атмосфері, але й на зміни метеоумов у багатьох позатропічних регіонах північної півкулі, а також варіації ЗВО понад ними, які відбувались у той же період.