Koinova I. B.

Мета. Характеристика геоекологічного стану водойм у місті Львові для розробки рекомендацій щодо охорони, збереження та підвищення їх функціонального використання. Методи. Польові, картографічні, історичні, аналіз та синтез. Результати. За даними фондових, статистичних матеріалів проведений аналіз забруднення води репре-зентативних водойм. Під час польових досліджень здійснений аналіз фізичних параметрів стану води, виявлені джерела забруднення водойм, засмічення та загальна оцінка прибережних водозахисних смуг. Для більшості водойм Львова характерні засмічення прибережної природоохоронної смуги, рекреацій-ний вплив, близькість до автомобільних доріг та житлових будинків. Колір води у переважній кількості водойм сірувато-жовтуватий, прозорість води низька, запах болотистий або землянисто-трав’янистий. Десять з двадцяти трьох досліджуваних водойм мають сильну і надсильну евтрофікацію. Влітку деякі повністю заростають водоростями. Стан улоговини у 70% водойм Львова природний. Це сприяє додат-ковому надходженню у воду забруднюючих речовин з водозбірного басейну. Стави, де улоговина вкрита штучним покриттям (переважно бетоном) мають кращі якісні показники води. Зокрема став Левандівський, єдиний на початок 2019 р., має чисту воду. Останні роки водойми міста значно обміліли, через забудову водозбірних басейнів та відведення дощових вод у загальну каналізацію. У найкращому стані знаходяться водойми поблизу ресторанів та закладів відпочинку, що здані в оренду. Задовільний геоекологічний стан у ставків, що знаходяться у паркових зонах (у парках Стрийському, Погулянка, Шевченківський гай, Піскові озера). Найбільше занедбаними є водоймами колишніх промислових підприємств, якими опікуються районні адміністрації. Висновки. Нераціональне використання водойм міста призводить до забруднення води; замулення і заростання мілких водойм; пришвидшеної евтрофікації, засмічення тощо. Враховуючи поліфункціональ-не значення водойм для міста, розроблені рекомендації щодо покращення їх геоекологічного стану, переважно це організаційні (моніторинг стану водойм, ведення екологічного паспорту водойми, підвищення контролю), технічні (роз’єднання дощової та комунальної каналізації, технічний догляд), просвітницькі (стенди, екоакції, фестивалі) заходи.

Розглянута актуальна проблема погіршення екологічного стану річкових басейнів України через неефективну роботу підприємств комунального господарства. Західний Буг – права притока Вісли, що впадає до Балтійського моря і тому дослідження причин погіршення якісного стану води має транскордонне значення. Описані фізико-географічні умови басейну Західного Бугу, об’єми водозабору, кількість та якість зворотних вод, виявлені джерела забруднення води та погіршення стану геокомпонентів річкового басейну. Детально розглянуті найбільші джерела забруднення серед комунальних підприємств – львівські комунальні очисні споруди та сміттєзвалище поблизу Львова. На основі аналізу фондових матеріалів та польових досліджень зроблений аналіз зміни якісних показників забруднення вздовж течії. Охарактеризовані геогекологічні наслідки для басейнової геосистеми. Виокремлені основні проблеми та визначені шляхи їхнього розв’язання: підвищення екологічної свідомості населення, збільшення лісистості, до-тримання санітарно-захисних смуг вздовж водних об’єктів, рекультивація порушених земель, збільшення площ природо-заповідного фонду.