Krainiukov A. N.

Мета. Оцінки ризику загрози здоров’ю населення, обумовленого використанням забруднених наф-топродуктами питних вод із шахтних колодязів. Методи. Використовувалась методика RAIS (US-EPA). Результати. Наведено результати оцінки ризику для здоров’я людей при використанні питної води із шахтних колодязів, в якій виявлено забруднення нафтопродуктами. Для розрахунку ризику використано результати вимірювання вмісту нафтопродуктів у питній воді, яка відбиралась із шахтних колодязів у 2015 р. при обстеженні басейну р. Сів. Донець у межах Балакліївського, Чугуївського та Ізюмського ра-йонів Харківської області. Висновки. Найбільш чутливі до забруднювача діти; найбільша тяжкість впливу фіксується при тривалому дермальному контакті. Найвищий рівень ризику виникнення хронічних ефектів спостерігається в с. Андріївка Балакліївського району і в с. Стара Гнилиця Чугуївського району.

Мета. Визначення рівнів гострої летальної і хронічної токсичності води. Методи. Біотестуання. Результати. Представлено результати експериментального дослідження, в рамках виконання якого розроблені алгоритми і способи кількісного визначення рівнів гострої летальної і хронічної токсичності води за допомогою методик біотестування на церіодафніях. Розроблені класифікаційні шкали базуються на узагальненні великого масиву багаторічних експериментальних даних з визначення токсичності понад 3600 проб стічних вод підприємств різних галузей економіки та якості близько 2000 проб води поверхневих водних об’єктів у басейнах Сіверського Донця, Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу та Південного Бугу. Висновки. Для методик біотестування встановлено такі метрологічні характеристики: похибку результатів біотестування; відтворюваність результатів біотестування; норматив оперативного контролю відтворюваності результатів біотестування; діапазон реагування тест-об’єкта.

Наведено результати експериментальних досліджень з встановлення метрологічних характеристик методики біотестування для визначення хронічної токсичності води з використанням ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. В якості еталонної речовини використано двохромовокислий калій (K2Cr2O7).

Досліджено залежність між результатами вимірювань складу стічних і поверхневих вод за фізико-хімічними і токсикологічним показниками. Встановлено відсутність статистично значущої лінійної залежності між результатами біотестування та вимірювань фізико-хімічного складу стічних вод хімічного і нафтохімічного виробництв та води водних об’єктів, проби з яких відібрані вище та нижче скиду стічних вод. Для шахтних вод із накопичувача встановлено слабкий взаємозв'язок між результатами біотестування і їх фізико-хімічного складу, але відповідне регресійне рівняння виявилось статистично незначимим для води водних об’єктів, в які відводяться шахтні води встановлено середню міру взаємозв'язку між зазначеними вище показниками.

Розглянуто питання залучення конструктивно-географічної методології системного поєднання ландшафтного та екологічного підходів при обґрунтуванні і практичному впровадженні норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на аквальні ландшафти. Створено науково-методичне забезпечення нормування антропогенного забруднення аквальних ландшафтів - поверхневих водних об’єктів екологічно небезпечними хімічними речовинами шляхом удосконалення алгоритму і процедури встановлення нормативів екологічно безпечного водокористування та розроблення національного Переліку гранично допустимих концентрацій речовин для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування.

Для дослідження взаємозв’язку між рівнями токсичності і забрудненості води використано результати вимірювання компонентного складу та визначення токсичності стічних вод підприємств різних галузей економіки, що розташовані на території кількох областей України. Показано, що у кожному із випадків набір значимих фізико-хімічних показників, які корелюють з даними біотестування, різний і залежить від компонентного складу стічних вод. Наведені результати ґрунтуються на використанні значної кількості експериментальних даних і мають важливе практичне значення для виявлення причин виникнення токсичних властивостей стічних вод з метою здійснення відповідних запобіжних природоохоронних заходів щодо їх усунення.