Lisnyak A. A.

Мета. Вивчення змін основних агрохімічних показників в верхніх шарах сірих лісових ґрунтів Лі-вобережного Лісостепу України виведених з сільськогосподарського використання і заліснених сосною звичайною в різні роки. Методи. Теоретичні методи включали збір та опис фактів, їх аналіз. Емпіричні методи передбачали проведення польових досліджень на пробних площах ДП «Чугуєво-Бабчанський ЛГ» та фермерського господарства поблизу лісових масивів. Лабораторно-аналітичні дослідження про-водили згідно стандартизованих методів виконання вимірювань. Узагальнення експериментальних даних виконували за допомогою прикладних програмних пакетів. Результати. Дослідження проводились на ґрунтах під природними лісовими насадженнями, ґрунтах в інтенсивному сільськогосподарському обро-бітку та малопродуктивних ґрунтах, які виведені з с.-г. використання. У всіх досліджуваних ґрунтах по-рівнювались між собою основні агрохімічні показники: вміст мінерального азоту, рН сольовий, вміст гумусу, вміст загальних форм азоту, фосфору і калію. Проаналізовано статистичні залежності між агро-хімічними параметрами в досліджуваних ґрунтах. Висновки. Отримані результати свідчать про віднов-лення і розвиток в староорних сірих лісових ґрунтах процесів гуміфікації та акумуляції біогенних елеме-нтів при збільшенні тривалості впливу на них соснового лісу. Вікові стадії лісу визначають специфіку екологічних факторів, що впливають на ґрунтоутворювальні процеси. В ґрунті наймолодшого сосняку (12 років) відзначається більше випадків зі збільшенням коефіцієнтів просторових варіацій. Це свідчить про те, що формування молодих екосистем характеризуються найнижчою стійкістю, в цих біоценозах не досягнуто динамічної рівноваги, яка властива більш зрілим соснякам.

Проаналізовано вміст важких металів (кадмію, цинку і свинцю) у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області та надано рекомендації їх раціонального використання для залісення. Мета. Аналіз стану прийнятих для залісення виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних земель Харківської області, надання їм агроекологічну оцінку за вмістом обмінних форм важких металів (кадмію, цинку і свинцю). Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний) та математичний. Результати. Не зважаючи на різні типи грунтів та значну різноманітність категорій земель, що передаються під залісення в Харківській області, по вмісту обмінних форм важких металів (кадмій, цинк, свинець) перевищень агроекологічних нормативів у досліджуваних ґрунтах не спостерігається. Висновки. Використанням лучних земель при лісомеліорації заплав є створення на них плантацій або лісових смуг з рідкисним розташуванням із швидкоростучих порід, перш за все тополі.

Проаналізовано стан повітряного басейну центральної частини м. Харкова на найбільш завантажених автомагістралях міста. З допомогою розрахунку рівня концентрацій забруднюючих речовин визначено ділянки, де рівні загазованості вище гранично допустимих норм. Зроблено аналіз причин, що викликали ці перевищення і наведено перелік можливих інженерно-технічних заходів щодо усунення наднормативної дії автотранспорту.

Викладено результати польового та аналітичних етапів досліджень щодо оцінки сучасного стану еродованих ґрунтів яружно-балкової системи «Мітришин Яр» Дергачівського району Харківської облас-ті. Встановлено, що ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений різновидами змитих і намитих ґрунтів схилового ґрунтоутворення, і визначено лісорослинні властивості даних ґрунтів. Показано, що на землях яружно-балкової системи «Мітришин Яр» в даний час протікає досить постійний процес ґрунто-утворення, без активного прояву ерозійних процесів, що підтверджується результатами аналітичних ви-значень гранулометричного складу, рівня кислотності, загальної гумусованості і валових форм NPK.