Nazaruk M. M.

Головна мета. Розглянути як геологічні та геоморфологічні процеси на планеті Земля вплинули на інтелект, мову, майстерність у використанні знарядь праці, соціальне навчання і кооперативну поведінку, яка допомогла соціуму розвинути сільське господарство, жити в містах і будувати цивілізацію. Формування соціуму пройшло тривалий і складний шлях на планеті Земля. Результати. Сьогодні соціум розглядається як людське буття, обумовлене діяльністю і спілкуванням, система суспільного співжиття людей, під час якого формується людина та її духовність, яка внаслідок трансформації суспільства формується в певну форму свого соціального існування. У центрі суспільства – людина. Без неї воно не існує. Соціум – це система суспільного співжиття людей, походить від латинського слова «соціо», означає з’єднати, поєднати, розпочинати спільну справу. Суспільство виникло внаслідок еволюції природи і з самого початку мало свої характерні риси. Попри всю широту інтерпретації проблеми взаємодії природи і соціуму, слід погодитися з тим, що фундаментальне співвідношення біологічного і соціального в нашій науці розглядається занадто спрощено. Біологічне ототожнюється з тваринним, геологічне з неживою природою, а соціальне з людським. Зосередження давніх цивілізацій на стиках літосферних плит підтверджує, що квінтесенцією розвитку неживого (геологічних процесів) є саме сплеск живого – людського соціуму. Особливо висока концентрація розвинути давніх цивілізацій приурочена до Середземноморсько-Гімалайсько-Індонезійського сейсмічного поясу, де стикується мережа літосферних плит. Надалі, в процесі еволюції соціуму все частіше проявляється вплив «неживого» на кількісні та якісні характеристики «живого». Доведено, що суттєвим важелем в цьому виступає саме рельєф, як результат «роботи» геологічних чинників. Виокремлено ізольований розвиток давніх соціумів, що зумовлений, у першу чергу, оточенням гірськими системами. Висновки. Відмічаємо, що важливого методологічного та світоглядного значення набуває уявлення про соціоприродний характер світу принцип коеволюції як продуктивний засіб пізнання і розв’язання проблем взаємодії соціуму і планети Земля.

Мета. Охарактеризувати категорії визначення екологічного ризику, ступінь їх впливу на довкілля. Результати. Обґрунтовано місце екологічного ризику в системі оцінки впливу на довкілля. Передбачення та оцінка ризиків як складової компоненти оцінки впливу на довкілля в динамічному середовищі дозволятиме обирати лише такі стратегічні рішення, які б забезпечували компромісний (прийнятний) рівень ризику – той ризик, який відповідатиме певному балансу між очікуваною виго-дою і загрозою втрат від прийнятих господарських та управлінських рішень, як адекватної реакції на процеси, що відбуваються в зовнішньому середовищі, на його виклики. Висновки. Реалії виникнення екологічного ризику зумовлені ступенем впливу людської діяль-ності на окремі компоненти довкілля. І відповідно це стає передумовою для виникнення екологічного ризику.

Розглянуто особливості функціонування урбосистеми міста Львова під впливом залізничного транс-порту. Проведено історико-географічний аналіз виникнення і розвиток залізничного транспорту на території міста Львова. Окреслено особливості залізничних станцій на території міста та їх вплив на формування геопросторових відмінностей територіального розвитку міста. Розкрито взаємозв’язок між фізико-географічними умовами і особливостями розвитку залізничного транспорту на території міста. Відмічено основні ознаки впливу залізничного транспорту на архітектурно-планувальну структуру міста. Окреслено основні соціально – екологічні проблеми функціонування залізничних станцій в межах міста.

Розглянуто філософський дискурс щодо зміни світоглядних концепцій в галузі взаємодії суспільства та природи. Сучасне пізнання цивілізаційного перелому в сфері зв’язків та взаємодії між людським суспільством і біосферою призвело до виникнення нової галузі - філософії довкілля. Особлива увага приділяється концепції сталого розвитку та його етичним вимірам. Підкреслюється роль філософії довкілля в організації соціально-екологічних досліджень.