Rychak N. L.

Мета. Дослідити сольовий склад у водах річок м. Харкова, які є складовою урболандшафтної геосистеми. Методи. Потенціалометричний, графіметричний, титрування. Результати. На основі аналізу 42 проб поверхневих вод, відібраних у різні гідрологічні режими із трьох річок, що протікають через м. Харків, виявлено, що концентрація хлоридів у воді у різних гідрологічних режимах є надзвичайно мінливою, спостерігається тенденція до їх зростання; але встановлений вміст не перевищує екологічні нормативи. Визначено, що концентрації кальцію і магнію у річкових вода є низькі та спостерігається стійка тенденція до зниження їх вмісту. Загальний приріст хлоридів р. Харків на кінець водопілля становив 158,31 %, під час осіннього паводку – 105,26 % і на початку водопілля – 37,14 %. У водах р. Лопань загальний приріст хлоридів на кінець водопілля становив 86,67 %, під час осіннього паводку – 56,69 %, на початку водопілля – 72,22 %. Загальний приріст хлоридів у р. Уди на кінець водопілля становив 42,05 %, під час осіннього паводку лише 0,89 %, а на початку водопілля – 12,5 %. Стосовно сульфатів: на кінець водопілля у р. Харків, знизився на 7,46 % а під час осіннього паводку майже не змінився ( збільшився на 0,27 %); у р. Лопань вміст сульфатів на кінець водопілля знизився на 1,13 %, а під час осіннього паводку – на 10,03%; у р. Уди, в межах м. Харкова, на кінець водопілля вміст збільшився на 55,95 %, а під час осіннього паводку на 31,43 %. Висновки. Виявлено, що концентрація хлоридів у воді в різних гідрологічних режимах надзвичайно мінлива, спостерігається тенденція до їх зростання, їх зміст не перевищує екологічні нормативи; визначено, що концентрації кальцію і магнію в річкових вода низькі і спостерігається стійка тенденція до зниження їх вмісту.

За результатами аналізу десятирічних досліджень стану атмосферного повітря за цілою низкою метеорологічних показників та за хімічним складом повітря визначено тенденції формування рівня забруднення атмосферного повітря урбанізованого середовища. Серед метеорологічних показників найбільш вагомими для розкриття заданої теми є: напрямок перенесення домішок, швидкість їх перенесення, температура повітряних мас, циклонічна діяльність та атмосферна стійкість території дослідження. Серед антропогенних чинників виділяємо та проводимо характеристику джерел забруднення, архітектурного планування території дослідження та робимо аналіз забруднюючих речовин. Для визначення рівня забруднення повітря за сучасними методиками розраховані парціальний індекс забруднення, комплексний індекс забруднення та відносний приріст концентрацій забруднюючих речовин (загальнопоширених та специфічних). Встановлено, що підвищений рівень забруднення повітря формують серед специфічних речовин – бензол, а серед загальнопоширених – формальдегід. Також встановлені тенденції формування рівня забруднення повітря відповідно до рози вітрів і архітектурного планування; визначені тенденції формування максимального рівня забруднюючих речовин у повітрі урбанізованого середовища.