Safranov T. A.

Мета. Характеристика групи відходів упаковки та розробка систем класифікації таких відходів за різними ознаками, а також визначення напрямків ефективного поводження з ними. Методи. Системний аналіз, методи аналізу і синтезу, узагальнення та інтерпретації. Результати. Дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів міст України не дозволяють повною мірою кількісно охарактеризувати відходи упаковки, однак орієнтовно вміст та-ких відходів складає 10-20%. Класифікувати відходи упаковки можна за складом, місцем утворення та за поводженням. Класифікація відходів упаковки на основі міжнародної ієрархії поводження з ві-дходами є основою для розробленого пріоритетного ряду напрямків поводження з такими відходами. Вказано, що саме відходи упаковки є вторинними матеріальними ресурсами першої черги з наявними технологіями переробки. Підвищення рівня вилучення відходів упаковки із загального потоку твер-дих побутових відходів є необхідною умовою ефективного використання їх ресурсного потенціалу і можливе лише за умови диференціації потоку побутових відходів в момент утворення. Висновки. Група відходів упаковки у складі твердих побутових відходів характеризується суттєвим вмістом та різноманітністю складу, який можна класифікувати за різними ознаками, напри-клад, за складом, місцем утворення та підходом щодо управління та поводження. Відповідно до роз-робленого пріоритетного ряду напрямків поводження з відходами, необхідно створювати менше упаковки, а існуючу ефективно переробляти і виробляти з біорозкладаних матеріалів. В сучасних умовах саме відходи упаковки є найпоширенішою вторинною сировиною, але через вкрай низький рівень впровадження роздільного збирання такі відходи втирають свою ресурсну цінність і забруд-нюють довкілля. Отже, належна організація роздільного збирання є запорукою ефективної утилізації відходів упаковки.

Мета. Виявлення тенденцій зміни (по фактичних і сценарних даних) екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Методи. Системний аналіз, статистичні методи. Результати. Часовий розподіл характеристик режиму максимальної температури повітря дослі-джено на основі результатів спостережень на станціях, розташованих у різних регіонах України, за певні доступні періоди: Ужгород (1946-2018 рр.), Харків (1936-2005 рр.), Одеса (1894-2005 рр.), а також за сценаріями низького (RCP2.6), середнього (RCP4.5) та високого (RCP8.5) рівнів викидів парникових газів. При цьому температура повітря ≥ 25°С вважалась високою (дні з максимальною температурою в межах 25,0-29,9°С – жаркі), ≥ 30°С – дуже високою (дні з такою температурою – аномально жаркі). Виявлено тенденції зміни екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Досліджено динаміку максимальної температури повітря та її характеристик у ХХ і початку ХХІ століть. Проаналізовано очікувані часові зміни максима-льної температури повітря та кількості днів з високою температурою з 2021 по 2050 рр. за сценаріями RCP2.6, RCP4.5 та RCP8.5. Визначено найвищі добові температури повітря, можливі 1 раз у 100 років, а також ймовірність максимальної добової температури вище 30°С за сценарієм RCP4.5. Своєчасне перед-бачення змін клімату допоможе оцінити їх вплив на людину і природні системи, що буде сприяти розро-бці та прийняттю превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу таких змін. Висновки. Процеси потепління клімату в Україні активізуються. Виявлено чітку тенденцію на зростання середнього максимуму температури повітря взимку зі швидкістю 0,17-0,39ºС/10 років. Відносно кліматичної норми цей показник в основному підвищився, найбільше (до 3,3ºС) у січні на пів-нічному сході країни. У майбутньому такі аномалії будуть зростати. Виявлення взаємозв’язку між клі-матом і здоров’ям є основою для прийняття захисних заходів стосовно ризиків для здоров’я населення, пов’язаних з кліматом.

Мета. Огляд сучасної ситуації у сфері управління та поводження з твердими побутовими відходами в Україні та окреслення можливого напрямку створення ефективної системи управління відходами на регіональному рівні. Методи. Системний аналіз, метод масового балансу, узагальнення та інтерпретації. Результати. З початком процесу євроінтеграції Україні розпочато низку реформ у законодавчо-нормативній сфері поводження з відходами. Зокрема, схвалена Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, розроблений проект Закону України «Про управління відходами» та інші. В Україні є потужності з переробки окремих видів вторинної сировини, що зазнають дефіциту. Модель ефективного поводження з твердими побутовими відходами на регіональному рівні має ґрунтуватися на вихідних умовах: морфологічному складі та наявних потужностей з переробки. Показано, що майже половину маси твердих побутових відходів складають харчові та садово-паркові відходи. Це означає, що ефективна система поводження з твердими побутовими відходами має базуватися на виокремленні та подальшій утилізації таких відходів, що дозволить досягти цільових показників Національної Стратегії. Висновки. Проблема твердих побутових відходів є надзвичайно актуальною для України, оскільки в умовах зростання кількості і ускладнення морфологічного складу основним методом поводження з ними залишається захоронення. Зміни у законодавстві та наявна інфраструктура з переробки найбільш поширених і ресурсоцінних категорій вторинної сировини вимагають впровадження ефективних систем поводження з твердими побутовими відходами. Вважаємо, що для досягнення суттєвого результату необхідно звернути увагу на органічні відходи, які легко розкладаються. Створення системи правильного збору та подальшого використання таких відходів дозволить досягти вагомих показників ефективності використання потенціалу побутових відходів.

Мета. Оцінка мінералізації питних вод як показника їх якості та можливого впливу на стан здоров’я населення урбанізованих територій України. Методи. Оцінка ступеню мінералізації питних вод базується на дослідженнях організацій, що забезпечують водопостачання окремих урбанізованих територій України. Результати. Надана оцінка мінералізації питних вод із поверхневих та підземних джерел водопостачання як показника їх якості і можливого впливу на здоров’я населення окремих урбанізованих територій України. Висновки. Для питних вод характерні відхилення від діапазону оптимальних значень мінералізації та інших показників фізіологічної повноцінності мінерального складу. Відзначається зв'язок між ступенем мінералізації (збалансованістю мінерального складу) питних вод і станом здоров’я населення.

Мета. Обґрунтування структури кластера у сфері поводження з твердими побутовими відходами для окремих регіонів України. Результати. Розроблена структура кластера у сфері поводження з твердими побутовими відходами для Одеської та Херсонської областей України, який представлений трьома рівнями. Висновки. Кластеризація є засобом комплексного вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами. Розроблена структура кластера у сфері поводження з твердими побутовими від-ходами для окремих регіонів України дозволяє визначити взаємозв'язок вказаної сфери з іншими галузями в економіці регіонів і вирішити проблему утворення та накопичення твердих побутових відходів з одержанням вторинних матеріальних ресурсів.

Розглядається суть поняття «неоекологія» та неоекологічна складова вищої екологічної освіти в Україні. Обговорюються основні атрибути неоекології – об’єкт, предмет, базові ключові поняття науки, питання її комплексності та міждисциплінарності. Висловлюється точка зору щодо уточнення структурних підрозділів та структурно-логічного наповнення неоекології, про постійний її розвиток як науки та навчальної дисципліни для підготовки фахівців екологів.