Titenko G. V.

Мета. Оцінка ступеню засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова та визначення особливостей профільного розподілу хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів у грунтових профілях для створення кластеру алювіальних грунтів заплавних ландшафтів в системі екологічного менеджменту міських територій. Методи. Комплекс польових, хіміко-аналітичні, статистичні (інтерполяція, кластеризація й т. ін.) Результати. Досліджено процеси засолення алювіальних грунтів заплав-них ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Надано кислотно-основну характеристику генетичних горизонтів грунтів заплавних ландшафтів та показано профільний розподіл хлорид-, гідрокарбонат- і карбонат-іонів за ґрунтовим профілем досліджених алювіальних грунтів. Оцінено стадії профільної міграції відповідних іонів на території дослідження, а також оцінено ступінь засолення для кожного генетичного горизонту досліджених ґрунтових профілів. Встановлено переважання прогресивного хлоридно-содового засолення алювіальних грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Здійснено припущення про наявність природного високоємного сорбційного і хемосорбційного радіального, механічного і латерального кислотно-лужного геохімічного бар’єру на території дослідження. Висновки. Запропоновано використовувати дані про процеси засолення алювіальних грунтів для створення кластеру заплавних ландшафтів в системи екологічного менеджменту міських територій.

Мета. Дослідження елементарні процеси ґрунтоутворення (ЕПГ) заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Методи. Комплекс польових, хіміко-аналітичних методів та методів обробки отриманих даних (в т.ч. методів інтерполяції, кластеризації й т.ін.) Результати. За допомогою методу експертного оцінювання здійснено оцінку інтенсивності елементарних процесів ґрунтоутворення на території дослідження. Надано кислотно-основну характеристику генетичних горизонтів грунтів заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харкова. Здійснено припущення про наявність природного високоємного сорбційного і хемосорбційного латерального кислотно-лужного геохімічного бар’єру на території дослідження. Висновки. Найбільш поширеними та вираженими елементарними процесами ґрунтоутворення заплавних ландшафтів р. Уди в межах м. Харків є гумусо-ілювіальний та глинисто-ілювіальний процеси, що належать до ілювіально-акумулятивних процесів. Загалом переважають процеси акумуляції речовини та енергії, що дозволяє говорити про наявність природного геохімічного бар’єру на території дослідження, що зумовлено особливостями рельєфу та складом ґрунтоутворюючих порід.

Під впливом урбогенних факторів природний характер та інтенсивність міграції хімічних елементів і сполук у заплавних місцевостях суттєво змінюється. Результати міграції хімічних елементів (розсіювання та концентрація) відображуються у видовому біорізноманітті та інших фітоціенотичних показниках та показниках грунтового стану.

Встановлено особливості трансформації ґрунтового профілю в часі згідно зміни біоценозу регіону та механізм оберненого процесу, наявність домінантних динамічних елементарних та загальних ґрунтоутворюючих процесів., а саме: гумусонакопичення, карбонатизацію, розклад і вимивання MgO, Al2O3 та Fe2O3, акумуляцію SiO2 та CaO. Можна виділити головний еволюційний тренд – кліматогенне остепування: наступ степової зони на лісостепову.