Titenko G. V.

Одним з ключових планових результатів проекту Erasmus + «Комплексна докторська програма екологічної політики, управління та технологій - INTENSE» є розробка масових відкритих онлайн-курсів (MOOC).

Мета − визначити деякі моральні норми етичної поведінки як основу раціонального використання і охорони ґрунтів. Дбайливе і турботливе відношення до ґрунту, екологічний імператив – внутрішня пот-реба керівника, землекористувача і вченого. У взаєминах «держава-землекористувач» повинні бути ви-ключені дії, що шкодять ґрунту. Обговорено питання, як допомогти землевласнику використовувати ін-формацію, спрямовану на збереження ґрунтового покриву, як досягти прибутковості сільськогосподар-ського підприємства, не порушивши якість ґрунтового покриву, які дії повинна здійснити держава, щоб ґрунтоохоронні рекомендації вчених знайшли дорогу в практику, що важливіше продуктивна чи екологі-чна функції ґрунтового покриву. Примусово-заохочувальний принцип ставлення держави до землекорис-тувача і субсидування сільськогосподарської діяльності повинні стати головними у ґрунтоохоронній стратегії держави.

Мета. Розробити систему показників до вирішення проблеми видалення твердих побутових відходів в системі екологічного менеджменту територій. Результати. До соціальних критеріїв пропонується віднести такі показники: кількість населення, кількість працездатного населення, кількість населення, що реально працюють, кількість населення, що працюють безпосередньо за місцем проживання, кількість населення, що працюють в центральних містах, кількість освітньо-виховних та соціальних закладів, наявність адміністративного управління. До економічних критеріїв віднесено: стан дорожньо-транспортної системи, торгово-промисловий комплекс, забудова населеного пункту, зони рекреації, штучне освітлення населеного пункту, житлово-комунальне господарство. Серед природних факторів, які використані в якості критеріїв: віддаленість від центру міста; суміжна відстань; яружно-балочна система; наявність водних об’єктів; основні екологічні проблеми; наявність територій та об’єктів природно-заповідного фонду; землі зайняті сільським господарством. Висновки. За умови коректного створення і впровадження, система має бути окремо (індивідуально) розробленою системою екологічного менеджменту території, що включає в себе всі сучасні та актуальні для окремого населеного пункту показники та критерії.

Мета. Дослідити довіру українського суспільства до громадських природоохоронних організацій. Методи. Формалізоване інтерв’ю, статистична обробка масиву соціологічних даних. Результати. Респонденти в більшій мірі схильні довіряти інформації про стан довкілля від природоохоронних організацій ніж інформації від органів місцевої влади. Висновки. Нагальною потребою є поширення інформації про довкілля серед українського суспільства.

Запропоновано шляхи удосконалення методики ґрунтового картографування за рахунок використання геоінформаційних технологій. Наведені результати сумісного використання даних дистанційного зондування та цифрових моделей рельєфу для великомасштабного картографування ґрунтів. Показано, що інтегральне дешифрування цих даних значно підвищує якість створюваних ґрунтових карт за рахунок об'єктивізації одержуваної інформації.