Torma S.

При ґрунтових дослідженнях у 2004 році, і через чотири роки, було проведено вивчення реакції ґрунто-вого середовища на ґрунтах двох сільськогосподарських ферм. Було підтверджено, що відсутність вапнування ґрунту призводить до швидкого зниження реакції середовища за рахунок зменшення кальцію і магнію шляхом резорбції їх сільськогосподарськими культурами, вилуження їх у більш глибокі горизонти ґрунту, відтоку їх з ерозією, а також за рахунок внесення фізіологічно кислих добрив. У сільськогосподарському підприємстві Немсова, за період 2004-2008 рр., площі нейтральних і лужних ґрунтів (рН вище 6,6) знизилися з 1008 га до 190 га (зниження на 82 %), а площі ґрунтів із рН нижче 5,5 збільшилися з 274 га до 569 га за той же період. Ще більш гірша ситуація на сільськогосподарській фермі Осиков. Площі з рН вище 6,6 скоротилися за період 2004-2008 рр. з 1548 га до 178 га (зменшення на 90 %), у той час як площі сильнокислих ґрунтів (рН менш 5,5) збільшилися з 138 га до 838 га за той же період.

Мета. Вивчення змін основних агрохімічних показників в верхніх шарах сірих лісових ґрунтів Лі-вобережного Лісостепу України виведених з сільськогосподарського використання і заліснених сосною звичайною в різні роки. Методи. Теоретичні методи включали збір та опис фактів, їх аналіз. Емпіричні методи передбачали проведення польових досліджень на пробних площах ДП «Чугуєво-Бабчанський ЛГ» та фермерського господарства поблизу лісових масивів. Лабораторно-аналітичні дослідження про-водили згідно стандартизованих методів виконання вимірювань. Узагальнення експериментальних даних виконували за допомогою прикладних програмних пакетів. Результати. Дослідження проводились на ґрунтах під природними лісовими насадженнями, ґрунтах в інтенсивному сільськогосподарському обро-бітку та малопродуктивних ґрунтах, які виведені з с.-г. використання. У всіх досліджуваних ґрунтах по-рівнювались між собою основні агрохімічні показники: вміст мінерального азоту, рН сольовий, вміст гумусу, вміст загальних форм азоту, фосфору і калію. Проаналізовано статистичні залежності між агро-хімічними параметрами в досліджуваних ґрунтах. Висновки. Отримані результати свідчать про віднов-лення і розвиток в староорних сірих лісових ґрунтах процесів гуміфікації та акумуляції біогенних елеме-нтів при збільшенні тривалості впливу на них соснового лісу. Вікові стадії лісу визначають специфіку екологічних факторів, що впливають на ґрунтоутворювальні процеси. В ґрунті наймолодшого сосняку (12 років) відзначається більше випадків зі збільшенням коефіцієнтів просторових варіацій. Це свідчить про те, що формування молодих екосистем характеризуються найнижчою стійкістю, в цих біоценозах не досягнуто динамічної рівноваги, яка властива більш зрілим соснякам.

Мета. Диференціація сільськогосподарських земель Словаччини з встановленням можливості ефективного вирощування ярого ячменю. Методи. Диференціація заснована на екологічних, педо-кліматичних і виробничих економічних показниках. Результати. Для виділення категорій ґрунтів, розглянуто кореляційні зв'язки між їх властивостями (ґрунтово-кліматичні умови), а також біологічні та агротехнічні вимоги культур. Вимоги до ярового ячменю включені в базу даних врожайності з використанням програмних фільтрів таким чином, що дані властивості дозволяють або обмежують вирощування ячменю, що знайшло своє відображення в плануванні виробництва. Планування потім інтерполювали на чотири категорії придатності: ґрунти не придатні для вирощування ярого ячменю, менш підходящі ґрунти, придатні ґрунти і дуже підходящі ґрунти. Сформовано базу даних та додано в неї Бонітетні Педо-Екологічні Блоки (БПЕБ) і категорії придатності для вирощування ячменю. За допомогою географічних інформаційних систем для БПЕП в Словаччині згенеровано карту категорій придатності ґрунтів для вирощування ярого ячменю. Висновки. У Словаччині виявлено 20 % орних земель, які дуже придатні для вирощування ярого ячменю, 24 % придатних, 24% менш придатних та 32 % не придатних ґрунтів для вирощування ярого ячменю за нашими розрахунками. У статті, ці категорії відрізняються в деталях і уточнюються за допомогою географічних, ґрунтових, кліматичних, виробничих, економічних і енергетичних параметрів.

Внаслідок видобутку і переробки руди магнезиту, в деяких районах Словаччини було сильно забруднено ґрунт, що призвело до збільшення реакції ґрунтового середовища (рН) до 9 і вище. Фізичні та хімічні властивості ґрунту також були змінені, збільшилася ерозія ґрунтів і знизилася кількість рослинних угруповань. Через що, велика кількість ґрунту стала непридатною для використання в сільському господарстві, а рекультивація потребує величезних ресурсів. Перспективою у відновленні таких ґрунтів є вирощування Phragmites australis, який зростає в даній місцевості. Це інвазійний вид рослин, який можливо використовувати в технічних і сільськогосподарських цілях. Phragmites australis володіє стійкістю до сильного підлуження ґрунту, витримує ґрунтове середовище з рН 9,1 і може давати дуже велику біомасу. Протягом трьох років вивчено найбільш прийнятний метод розмноження цієї рослини, тобто генеративно і вегетативно. На основі статистичної оцінки результатів встановлено, що генеративне розмноження є технічно більш складним і менш успішним, а вегетативне розмноження кореневими відростками є більш прийнятним і може бути рекомендовано в цих умовах.

Зміна основних агрохімічних властивостей ґрунту спостерігалась впродовж трьох років на фермі з екологічною системою ведення сільського господарства («Ліптовська Теплиця»). Було встановлено, що навіть при внесенні високих доз компосту (60 т на га) значення pH ґрунту утримувалося на сприятливому рівні, а вміст доступних поживних елементів помітно не змінювався. Найбільш підходящим хлібним злаком для вирощування у даних кліматичних умовах став тритікале. При цьому, важливо також вирощувати зернобобові культури, щоб забезпечити відносно високий вихід кормових культур. Це можливо досягти тільки за допомогою стабільних агроекосистем з біорізноманіттям на сільсь-когосподарських площах і з поверненням органічної речовини в ґрунт