Vilček J.

Мета. Вивчення змін основних агрохімічних показників в верхніх шарах сірих лісових ґрунтів Лі-вобережного Лісостепу України виведених з сільськогосподарського використання і заліснених сосною звичайною в різні роки. Методи. Теоретичні методи включали збір та опис фактів, їх аналіз. Емпіричні методи передбачали проведення польових досліджень на пробних площах ДП «Чугуєво-Бабчанський ЛГ» та фермерського господарства поблизу лісових масивів. Лабораторно-аналітичні дослідження про-водили згідно стандартизованих методів виконання вимірювань. Узагальнення експериментальних даних виконували за допомогою прикладних програмних пакетів. Результати. Дослідження проводились на ґрунтах під природними лісовими насадженнями, ґрунтах в інтенсивному сільськогосподарському обро-бітку та малопродуктивних ґрунтах, які виведені з с.-г. використання. У всіх досліджуваних ґрунтах по-рівнювались між собою основні агрохімічні показники: вміст мінерального азоту, рН сольовий, вміст гумусу, вміст загальних форм азоту, фосфору і калію. Проаналізовано статистичні залежності між агро-хімічними параметрами в досліджуваних ґрунтах. Висновки. Отримані результати свідчать про віднов-лення і розвиток в староорних сірих лісових ґрунтах процесів гуміфікації та акумуляції біогенних елеме-нтів при збільшенні тривалості впливу на них соснового лісу. Вікові стадії лісу визначають специфіку екологічних факторів, що впливають на ґрунтоутворювальні процеси. В ґрунті наймолодшого сосняку (12 років) відзначається більше випадків зі збільшенням коефіцієнтів просторових варіацій. Це свідчить про те, що формування молодих екосистем характеризуються найнижчою стійкістю, в цих біоценозах не досягнуто динамічної рівноваги, яка властива більш зрілим соснякам.

Оцінка просторової структури рослинного покриву має велике значення для дослідження ландшафту, особливо з точки зору експлуатуючої ландшафтної екологічної стабільності та сталого розвитку, а також ландшафтного потенціалу. У той же час вона грає важливу роль у визначенні впливу промисловості на ландшафт. Класи шарів рослинного покриву можна розглянути як підставу для інших досліджень ландшафту. Мета: Порівнюються зміни в ландшафтній структурі між 1958 - 2009 роками на території міста Кромпачі. Методи: польовий, аналітичний та математичний. Результати: Для оцінки змін в ландшафтній структурі використано топографічну карту 1958 року і ортофотоплани фактичної ситуації 2009 року. При цьому, зміни в ландшафтній структурі були оцінені за допомогою ГІС-технологій в часовому інтервалі 1958 - 2009 рр. Абсолютні і процентні відмінності в класах земельного покриву для часового інтервалу 1958 - 2009 рр. виявлені за допомогою перетворювальних таблиць. Тенденції зміни грунтово-рослинного покриву встановлені за допомогою графіка класів рослинного покриву для другого ієрархічного рівня.

Внаслідок видобутку і переробки руди магнезиту, в деяких районах Словаччини було сильно забруднено ґрунт, що призвело до збільшення реакції ґрунтового середовища (рН) до 9 і вище. Фізичні та хімічні властивості ґрунту також були змінені, збільшилася ерозія ґрунтів і знизилася кількість рослинних угруповань. Через що, велика кількість ґрунту стала непридатною для використання в сільському господарстві, а рекультивація потребує величезних ресурсів. Перспективою у відновленні таких ґрунтів є вирощування Phragmites australis, який зростає в даній місцевості. Це інвазійний вид рослин, який можливо використовувати в технічних і сільськогосподарських цілях. Phragmites australis володіє стійкістю до сильного підлуження ґрунту, витримує ґрунтове середовище з рН 9,1 і може давати дуже велику біомасу. Протягом трьох років вивчено найбільш прийнятний метод розмноження цієї рослини, тобто генеративно і вегетативно. На основі статистичної оцінки результатів встановлено, що генеративне розмноження є технічно більш складним і менш успішним, а вегетативне розмноження кореневими відростками є більш прийнятним і може бути рекомендовано в цих умовах.

Звалище відходів від виробництва нікелю, розташоване на південь від м Серед у Словацькій Республіці. Полігон займає площу близько 50 га. В даний час обсяг звалища становить 5,5-6,5 мільйон тонн, а в 1993 році був близько 9 мільйон тонн. Звалище утворилася за 30 років виробництва, яке було зупинено через економічні та екологічні причини в 1993 році. Під час виробництва нікелевого заводу на звалищі були помічені забруднення підстилаючих порід, підґрунтових вод, ґрунтів та повітря, яке продовжується і до наших днів. У роботі досліджено поточна структура полігону з відходами від виробництва нікелю і на його вплив на навколишнє середовище. Фізичні та хімічні властивості відходів є причиною утворення специфічної екосистеми що невластива природним ландшафтам, яка негативно впливає на якість довкілля. Пропонується для скорочення відходів використати метод мікрохвилевої витріфікації, хоча це дорого але ефективно тому що процедура скловання перетворення відходів забезпечує високу хімічну стабільність та опір води

Вода і ґрунт відносяться до основних природних ресурсів, які необхідні для існування та розвитку людської цивілізації. Ці ресурси являють собою частину природного капіталу, який надає або може надавати екосистемні послуги – товари та сервіс. Визначення значущих екосистемних послуг, пов'язаних з сільськогосподарськими землями і внутрішніми водами є основною передумовою для оцінки цих систем. У той час як у випадку прісноводних екосистем (річок, озер, а також ґрунтових вод) ми перебуваємо на початковому етапі оцінки, то в разі екосистем сільськогосподарських земель (ріллі, постійні пасовища) вже є просторові результати біофізичної та економічної оцінки функцій ґрунтів в ГІС-форматі. Використання води для певної мети (що, по суті, є екосистемними послугами) в словацьких умовах оцінюється за певним набором параметрів якості води та відповідних граничних значеннях. Оцінка екосистемних послуг прісної води може служити підтримкою для вибору економічно ефективних заходів, а також для картування та оцінки екосистемних послуг як частина стратегії ЄС з Біорізноманіття до 2020 року. Екосистемний підхід розглядається як розширення підходу функції ґрунту, який може сприйматися в якості основної оцінки екосистемних послуг, який інтегрує ґрунтовий та біотичний аспекти. Біофізична оцінка функції ґрунту, як послуга, служить основною передумовою для її вивчення відносно пом'якшення антропогенного впливу і його наслідків. В даний час, реальні можливості використання ґрунтових екосистемних послуг/функцій можна побачити на прикладі поліпшення охорони ґрунтів, зокрема, через зміну ціни на ґрунт в місці його постійного ущільнення.