антропогенний ландшафт

Мета. Виявити особливості ландшафтних комплексів регіонального ландшафтного парку (РЛП) „Мурафа”. Методи: теоретичного узагальнення, систематизації фактів, знаходження емпіричних залежнос-тей, картографічний, аналітико-картографічного аналізу, логічні, польові. Результати. На території РЛП «Мурафа» поширені лісостепові височинні ландшафти. У їх межах добре виражені схилові, заплавні, надзаплавно-терасові, руслові та плакорні місцевості. У схилових міс-цевостях збереглись урочища схилів різної крутизни з дубово-грабовими лісами на чорноземах опідзоле-них і темно-сірих опідзолених ґрунтах, із лучними степами на чорноземах глибоких малогумусних, уро-чища вапнякових і гранітних відслонень. Характерними урочищами заплавних місцевостей є луки різ-ного рівня та зволоженості, чорновільшаники, вербняки, зарості осок. У структурі надзаплавно-терасових місцевостей у минулому були поширені урочища рівних поверхонь з дубово-грабовими лісами на темно-сірих опідзолених ґрунтах і чорноземах опідзолених. У руслових місцевостях виділено аквальні ділянки перекатів і плес. На перекатах сформувались аквальні урочища островів, порогів, шивер, центра-льного русла, мілководних русел і рукавів, заток, на плесах – урочища центрального глибоководдя, центрального мілководдя і прибережних відмілин. На плакорах виділяються урочища випуклих ділянок власне вододілів із лучностеповими угрупованнями на чорноземах типових неглибоких малогумусних. У минулому тут були поширені також урочища слабо нахилених поверхонь вододілів і лощин із темно-сірими опідзоленими ґрунтами під дубово-грабовими лісами. Висновки. При створенні РЛП «Мурафа» до його складу включені переважно цілісні природні комплекси річкових долин. Виявлено, що у ландшафтній структурі на локальному рівні домінують схи-лові місцевості. Найменш поширеними є плакорні місцевості. Встановлено, що у процесі антропогенізації на місці натуральних урочищ парку сформувались сільські селитебні, лучно-пасовищні сільськогос-подарські, гірничопромислові, лісові та водні антропогенні ландшафти.

Мета. Охоплення деяких аспектів, що впливають на формування ландшафтів. Серед основних завдань дослідження: розглянути антропогенне навантаження як один з факторів, що впливає на розвиток і зміну ландшафтів; провести аналіз наукових праць учених, які розглядали питання ландшафтної науки в цілому, а також антропогенної ландшафтної науки; розглянути важливість результатів досліджень, які можуть бути використані в проектах із збереження та сталого використання природних ресурсів. Резуль-тати. Ландшафт, будучи багатофункціональним утворенням, підходить для виконання різних видів діяльності, але функції, які він виконує, повинні відповідати його природним властивостям і ресурсному потенціалу. Одним з основних принципів охорони природних ландшафтів є збереження їх структури та характеру функціонування в умовах інтенсивного природокористування та внаслідок антропогенного забруднення. Висновки. Проведення екологічного менеджменту на будь-якій території вимагає об'єктивної та всебічної екологічної оцінки стану навколишнього середовища. Інтегральна оцінка стану навколишнього середовища та геологічного середовища зокрема (природно-геологічне середовище) є най-більш складним геоекологічним завданням, що знаходиться в когнітивному методологічному та методологічному ланцюзі: системний підхід → системний аналіз → інтегральна оцінка. Оскільки не існує єдиного інтегрального показника екологічного стану в природі, ряд біоіндикаційних, просторових і динамічних показників слугують критеріями оцінки екологічного стану природних середовищ і екосистем, а інтегральна оцінка базується на певній кількості найбільш репрезентативні показники.

Критичний погляд на сучасне конструювання екомережі України та окремих її регіонів. Рекомендується спочатку підготувати загальний фон, тобто привести в порядок сучасні ландшафти України, а вже потім розбудовувати екомережу з врахуванням того, що сучасна екомережа в Україні, де антропогенні ландшафти займають від 85 до 92 % території, має бути сформована саме на їх основі.