атмосферне повітря

Мета. Визначити стан якості атмосферного повітря міста на основних автостанціях м. Харків. Ме-тоди. Польові, аналітичні, статистичні. Результати. Виявлено, що вміст пилу, оксиду вуглецю та діокси-ду азоту в атмосферному повітрі міста Харкова в районах автостанцій №1 «Автовокзал», №3 «Кінний ринок», №6 «Заводська», в районі пересадочного терміналу «Холодна гора» перевищує значення ГДК. Найбільш висока концентрація шкідливих речовин спостерігається в районі автостанції №6 «Заводська» та пересадочного терміналу «Холодна гора». Показано, що зі збільшенням висоти вміст в атмосферному повітрі бензину, діоксиду азоту та пилу зменшується. Виявлено часову тенденцію до збільшення в атмосферному повітрі концентрацій бензину, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Висновки. Виявлене переви-щення значення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Харкова в районах автостанцій свідчить про складне становище з якістю атмосферного повітря у в містах інтенсивного руху транспорту, особливо в зоні дихання дітей. Запропоновано заходи щодо покращення стану якості атмосферного повітря в місті.

Проведений аналіз джерел викидів діоксинів та шляхів їх міграції в довкіллі, розраховано валові викиди ді-оксинів від підприємств ряду галузей промисловості, оцінено концентрації діоксинів в атмосферному повітрі на границі СЗЗ декількох підприємств та разраховано індивідуальний канцерогенний ризик від інгаляційного шля-ху надходження діоксинів.

Мета. Аналіз та оцінка стану атмосферного повітря м. Харків за період 2010-2015 р.р. на основі даних щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну. Методи. Теоретичний аналіз та синтез. Результати. Здійснено оцінку екологічного стану атмосферного повітря в м Харків. На підставі аналізу результатів спостережень Харківського регіонального центру з гідрометеорології досліджена динаміка зміни рівня забруднення атмосферного повітря протягом 2010-2015 рр. Визначено перелік основних забруднюючих речовин (формальдегід, пил, вуглецю оксид, сажа, фенол, азоту двоокис) і внесок кожної з них до загального рівня забруднення атмосфери. Здійснено порівняльний аналіз рівня забруднення атмосферного повітря в різних районах міста. Висновки. Якість атмосферного повітря в місті за шкалою індексів забруднення відповідає оцінці «слабко забруднений». Максимально забруднене повітря у Шевченківському району м. Харкова. Для поліпшення якості атмосферного повітря в місті пріоритетними слід вважати комплекс заходів щодо зниження викидів від автотранспорту, як основного джерела забруднення атмосфери.

Мета. Дслідження екологічного стану областей Столичного макрорайону України через динаміку забруднення атмосферного повітря. Методы. Теоретичний аналіз та синтез. Результати. Відзначено, що екологічний чинник впливає на господарську діяльність в межах областей та відбивається у галузевій, територіальній структурі економіки, її спеціалізації, характері використання природно-ресурсного потенціалу. Проведено порівняння рівня забруднення атмосферного повітря в Столичному макрорайоні України на основі систематизації статистичних даних. Аналіз показників в розрізі свідчить, що у викидах забруднюючих речовин в повітря автомобільним транспортом переважає оксид вуглецю та діоксид азоту. Висновки. Запропоновано рекомендацій стосовно запровадження ефективної екологічної стратегії, яка має бути направлена на забезпечення взаємодії між економічним розвитком і захистом навколишнього середовища.

Визначено основні чинники забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод. Представлено основні напрями картографування екологічного стану і охорони вказаних компонентів природного середовища. Наведено приклади і зміст серії екологічних карт динамічних компонентів у Харківській області.

На підставі аналізу динаміки викидів забруднюючих речовин в цілому по області, а також, окремо, від стаціонарних, пересувних (автотранспорту) джерел і від інших рухомих джерел забруднення, встановлено, що найбільшу частку викидів у атмосферу дають стаціонарні джерела, а саме – виробництво та розподілення електроенергії, газу, води. Простежено зміни обсягу викидів кожного із забруднюючих речовин у загальній структурі викидів щорічно. Стаціонарні джерела викидають найбільше діоксиду вуглецю, у викидах пересувних автотранспортних джерел переважає оксид вуглецю, а від авіаційного, залізничного та іншого транспорту найбільше викидається оксиду азоту і оксиду вуглецю