басейн річки

Мета. Оцінити сучасний стан басейну річки Південний Буг та ступінь антропогенного впливу на нього (трансформації) Методи. Для проведення досліджень обрано методику комплексних польових географічних досліджень (за З. Курловою). На її основі здійснено забір проб води у відповідних точках басейну річки, що охоплювало безпосередньо саму річку Південний Буг, а також її притоки та проаналізова-но склад прибережних ґрунтів. Лабораторні досліди виконані на базі ліцензованої лабораторії Уман-ського національного університету садівництва Результати. На основі аналізу масиву даних основних гідрохімічних показників якості повер-хневих вод басейну річки Південний Буг та аналізу ґрунту виявлено на деяких експериментальних точках перевищення ГДК досліджуваних показників. Вміст перевищено у всіх точках відбору проб, що зумовлено великим вмістом комплексів з солями гумінових кислот, вторинним заболочуванням меліорованих земель тощо. Вміст нітритів перевищено у таких місцях: р. Південний Буг (м. Вінниця і м. Ладижин) , р. Устя (м. Немирів), р. Удич (Теплицький р-н) та р. Дохна (Бершадський р-н). Основ-ною причиною надходження в воду нітратів є змив з полів і городів добрив. Всі поверхневі водойми мають підвищену жорсткість води, її кислотність - в межах норми. Грунти, прилеглі до досліджува-них водотоків несуть очевидні ознаки гідрогенної акумуляції речовин (карбонати, гіпс, солі) та дель-тові умови утворення (горизонтальна шаруватість, поховані горизонти, залишки прісноводної фау-ни). Висновки. Концентрація поллютантів зростає з плином наближення притоків річки Південний Буг та сформованого ними рельєфу до свого базису ерозії. Перевищення концентрацій лужногідролі-зованого азоту, а особливо сполук фосфору і калію в точках відбору проб засвідчує високий рівень інтенсивності системи землеробства, в якій застосуванню агрохімікатів надається пріоритетне зна-чення. Проте, тривале потрапляння у водойму цих сполук спонукатиме до пришвидшення процесу евтрофікації вже в недалекому майбутньому. Виявлено втрату гумусу у грунтах земель сільськогос-подарського призначення, що прилягають до річок Соб, Дохна, Устя. Загалом, геосистема річки Пів-денний Буг потерпає від комплексного антропогенного впливу, провідним джерелом якого є аграрне виробництво.

Мета. Аналіз стану якості поверхневих вод басейну річки Стохід, визначення класу та категорії якості води. Методи. Порівняльно-географічні, аналітичний, узагальнення та систематизації. Результати. На основі аналізу моніторингових спостережень що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Волинській області за період з 2007 по 2017 р. визначено, що багаторічна часова та просторова ди-наміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за середніми величинами становить у пункті с. Малинівка ІЕ сер. = 2,2 та у смт Любешів ІЕ сер. = 2,4 відповідно вода р. Стохід належить до ІІ кла-су якості («добрі», «чисті»), 2 категорії («дуже добрі», « чисті» води) і субкатегорії 2 (3) («дуже добрі», «чисті» води з тенденцією наближення до категорії «добрих», «досить чистих»). Динаміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за найгіршими величинами у пункті с. Малинівка І Е найг. = 2,6 та у смт Любешів І Е найг. = 2,8 охарактеризувала води ІІ класом («добрі», «чисті»), 3 категорією («добрі», «досить чисті»), субкатегорією 2-3 (води, перехідні за якістю від «дуже добрих», «чистих» до «добрих», «досить чистих» ) і субкатегорією 3 (2) («добрі», «досить чисті» води з ухилом до «дуже доб-рих», «чистих»). Висновки. Значення індексів трофо-сапробіологічних показників є найгіршими, а серед речовин, що визначили якість води «дуже погана», «дуже брудна» були сполуки Нітрогену, підвищений рівень яких у р. Стохід здебільшого зумовлений надходженням недостатньо очищених стічних вод, по-верхневого стоку із сільськогосподарських угідь, а також розкладанням неживої органічної речовини весною.