біотестування

Розглядається доцільність удосконалення методики встановлення класу екологічної небезпеки відходів, яка ґрунтується на використанні розрахункового методу з урахуванням вмісту окремих хімічних сполук – компоне-нтів відходів та їх гігієнічних, фізико-хімічних і токсикологічних характеристик. Пропонується метод оцінки небезпеки відходів для навколишнього середовища з урахуванням екологічних критеріїв шляхом експеримен-тального визначення загальної токсичності всіх присутніх у відходах хімічних речовин для організмів-представників біоти ґрунтів, підземних і поверхневих вод. Доповнення діючої за теперішнього часу методики експериментальним прийомом, який ґрунтується на результатах біотестування водної витяжки з відходів дозволить врахувати реальну небезпеку відходів для біотичної складової наземних і водних екосистем.

Високі темпи урбанізації в другій половині минулого століття привели не тільки до зростання міського населення, але і як наслідок − до збільшення обсягів відходів техногенного походження. При вирі-шенні завдань з очищення міських стічних вод неминуче виникає проблема утилізації осадів, що утворюються. Мета. Надати агроекологічне обґрунтування можливості застосування осадів стічних вод м. Харкова у аграрному секторі. Методи. Аналітичні, лабораторно-модельні і статистичні. Результати. Надана агрохімічна та екологічна оцінка ОСВ з комплексу біологічної очистки «Безлюдівський» м. Хар-кова та встановлена їх відповідність вимогам нормативних документів з обґрунтуванням можливості застосування у аграрному секторі. Висновки. Встановлено, що ОСВ містять достатньо високий вміст органічної речовини (більше 52 %) та основних елементів живлення (загальних форм азоту і фосфору), а також допустиму концентрацію мікроелементів та важких металів за вимогами нормативних документів, що обумовлює перспективи їх застосування як добрива.

Представлено результати комплексної оцінки екологічного стану водних об’єктів басейну річки Сі-верський Донець з використанням показників, що характеризують рівень антропогенного забруднення абіотичної і біотичної складових водних екосистем. Показано, що якість води у 25 створах річок Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Немишля, Сухий Торець та Печенізького і Червонооскільського водосховищ у 2011 - 2012 роках не відповідала нормативам рибогосподарських ГДК (стан абіотичної складової), а у 52% випадках (2011 рік) та 64% випадків (2012 рік) не відповідала нормативам якості за екотоксикологічним показником (стан біотичної складової водних екосистем). Незадовільний екологічний стан водних об’єктів басейну річки Сіверський Донець є наслідком скиду в поверхневі водні об’єкти басейну стічних вод, забруднених екологічно небезпечними хімічними речовинами.

Наведено результати експериментальних досліджень з встановлення метрологічних характеристик методики біотестування для визначення хронічної токсичності води з використанням ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. В якості еталонної речовини використано двохромовокислий калій (K2Cr2O7).

Досліджено залежність між результатами вимірювань складу стічних і поверхневих вод за фізико-хімічними і токсикологічним показниками. Встановлено відсутність статистично значущої лінійної залежності між результатами біотестування та вимірювань фізико-хімічного складу стічних вод хімічного і нафтохімічного виробництв та води водних об’єктів, проби з яких відібрані вище та нижче скиду стічних вод. Для шахтних вод із накопичувача встановлено слабкий взаємозв'язок між результатами біотестування і їх фізико-хімічного складу, але відповідне регресійне рівняння виявилось статистично незначимим для води водних об’єктів, в які відводяться шахтні води встановлено середню міру взаємозв'язку між зазначеними вище показниками.

Проаналізовано вплив біокоректування результатів визначень, отриманих в результаті багатофункціонального моніторингу природних середовищ. Для збільшення вірогідності результатів моніторингу поєднують методи біоіндикації та біотестування з фізико-хімічними методами і математичним моделюванням. При визначенні надмалих кількостей забруднень доцільно додатково використовувати факторний аналіз різних модифікацій.

Для дослідження взаємозв’язку між рівнями токсичності і забрудненості води використано результати вимірювання компонентного складу та визначення токсичності стічних вод підприємств різних галузей економіки, що розташовані на території кількох областей України. Показано, що у кожному із випадків набір значимих фізико-хімічних показників, які корелюють з даними біотестування, різний і залежить від компонентного складу стічних вод. Наведені результати ґрунтуються на використанні значної кількості експериментальних даних і мають важливе практичне значення для виявлення причин виникнення токсичних властивостей стічних вод з метою здійснення відповідних запобіжних природоохоронних заходів щодо їх усунення.