важкі метали

Дослідження мікологічної продукції, як індикатора екологічного стану природно-територіальних ком-плексів Закарпаття показало, що концентрація переважної більшості металів у їстівних грибах не перевищує ГДК і варіює від сотих до десятих його часток. За сумісною токсичністю їстівні гриби, що ростуть у приро-дному середовищі, склали наступну послідовність: печериця → сироїжка → підосиновик → білий гриб, що свідчить про найкращу екологічну якість білих грибів серед досліджуваних мікологічних об’єктів

Екологізація землеробства стає пріоритетним напрямком його розвитку в Україні та у багатьох країнах світу. Відомо, що надмірна кількість у ґрунті важких металів погіршує родючість та несе ризик транслокації у рослинницьку продукцію. Вкрай недостатньо досліджень, спрямованих на одержання та застосування органо-мінеральних добрив, які мають агроекологічний ефект. Мета. Визначити можливості одержання нових органо-мінеральних добрив на основі осадів стіч-них вод з підвищеними адсорбуючими властивостями, встановити їхню агроекологічну ефективність та надати рекомендації щодо екологобезпечного застосування у сільському господарстві. Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний, статистично-математичний. Результати. З агроекологічної точки обґрунтовано зору процес виробництва органо-мінеральних добрив на основі осадів стічних вод м. Харкова, який дає змогу розширити функціональні можливості реагентів з посиленням адсорбуючих властивостей до важких металів. На чорноземі типовому встанов-лено агроекологічну та агрохімічну ефективність органо-мінеральних добрив. Доведено перевагу органо-мінеральних добрив перед традиційними добривами. Після внесення добрив збільшився вміст загального вуглецю в ґрунті, вміст гумінових кислот збільшився у 1,5 - 2,8 рази, фульвокислот – у 1,1 – 1,7 рази, сума гумусових речовин – у 1,3 – 2,1 разі порівняно з варіантом без внесення добрив. Після внесення органо-мінеральних добрив розширюється співвідношення Сгк/Сфк і зростає ступінь гуміфікації. Встановлено, що внесення органо-мінеральних добрив, завдяки підвищеному вмісту в їхньому складі гумінових і фульвокислот, сприяє блокуванню важких металів у ґрунті та перешкоджає транслокації у рослинницьку продукцію. Максимальні врожаї кукурудзи одержано після локального внесення гранульованих органо-мінеральних добрив – приріст урожаю становив 41 % порівняно з контролем, після внесення сипучої форми добрив – 32 % порівняно з контролем Чистий прибуток становив від 534 до 848 грн. з 1 га. Розроблені рекомендації щодо виробництва органо-мінеральних добрив та їх застосування у сільському господарстві, важливо, у першу чергу, впровадити на комплексі біологічної очистки «Безлюдівський». Висновки. Обґрунтовано з агроекологічної точки зору процес виробництва органо-мінеральних добрив на основі осадів стічних вод м. Харкова. На чорноземі типовому важкосуглинковому встановлено агроекологічну та агрохімічну ефективність застосування органо-мінеральних добрив порівняно з орга-нічними і мінеральними добривами, які вносили в еквівалентних дозах окремо. Доведено перевагу орга-но-мінеральних добрив перед традиційними добривами. Встановлено, що внесення органо-мінеральних добрив, завдяки підвищеному вмісту у їх складі гумінових і фульвокислот і органічної речовини, сприяє блокуванню важких металів у ґрунті та перешкоджає їхньому накопиченню у рослинницької продукції. За рахунок стабілізованого складу інноваційного добрива очікується підвищення родючості ґрунту, урожайності культур та отримання екологічно чистої і безпечної продукції, тобто мають агроекологічний ефект.

Проблема тютюнопаління є майже найпоширенішою серед залежностей людства, від якої дуже важко відмовитися. Людина все життя, нехтуючи своїм здоров’ям, витрачає значні кошти на придбання цигарок та отримання тимчасового задоволення. Питання якості та екологічної безпеки складових цига-рок – тютюну, цигаркового паперу та фільтрів непокоїть як самих споживачів цигарок, так і екологів, медиків і інших фахівців. Звісно, використання неякісного продукту від виробників цигарок шкодить не тільки організму людини, а й довкіллю. Мета. Визначити якість та екологічну безпеку (наявність концентрацій важких металів) у тютюні, цигарковому папері та фільтрах цигарок вітчизняних і зарубіжних брендів. Методи. Меоди атомно-абсорбційної спектрометрії за допомогою атомно-абсорбційного спектро-метра МГА 915 МД. Результати. Експериментальні дослідження методами атомно-абсорбційного аналізу щодо конце-нтрацій важких металів у тютюні, цигаркових фільтрах та папері показали наявність важких металів: Mn, Zn, Cu, Cr, Cd, Pb. Дослідження різних тютюнових брендів визначили, що найбільші концентрації важких металів – в тютюні найдешевших цигарок (до 150 мг/кг), у цигарковому папері виявлено лише Mn, Zn. При порівнянні вмісту найбільш токсичних важких металів Cd та Pb у цигарках «Parliament» та «Київ» і «LM» визначено, що у тютюні цигарок «Parliament» концентрації ВМ у 7–10 разів менші. Висновки. Виявлено тенденцію до зменшення концентрації важких металів у складових цигарок у залежності від цінової категорії тютюнового продукту. За більшістю показників у складових цигарок вітчизняних брендів концентрації важких металів у десятки разів вище, ніж у цигарках американського виробника.

Досліджено та розглянуто дані щодо співвідношення вмісту важких металів у валовій та розчинній формі у воді р. Дунай. Розраховано середньостатистичні коефіцієнти визначення частки розчиненої форми таких мета-лів, як залізо, марганець, цинк, мідь та нікель у їх валовому вмісті у воді української частини р. Дунай. Вплив процесів міграції важких металів на їх вміст у донних відкладах

Надано результати емпіричних досліджень трофогеографії, щодо показників концентрації важких металів у ґрунті та рослинній продукції у різних природних зонах та регіонах України. Значення показника розраховано-го географічного фону мікроелементів для овочевої продукції розрізняються за природними зонами

Високі темпи урбанізації в другій половині минулого століття привели не тільки до зростання міського населення, але і як наслідок − до збільшення обсягів відходів техногенного походження. При вирі-шенні завдань з очищення міських стічних вод неминуче виникає проблема утилізації осадів, що утворюються. Мета. Надати агроекологічне обґрунтування можливості застосування осадів стічних вод м. Харкова у аграрному секторі. Методи. Аналітичні, лабораторно-модельні і статистичні. Результати. Надана агрохімічна та екологічна оцінка ОСВ з комплексу біологічної очистки «Безлюдівський» м. Хар-кова та встановлена їх відповідність вимогам нормативних документів з обґрунтуванням можливості застосування у аграрному секторі. Висновки. Встановлено, що ОСВ містять достатньо високий вміст органічної речовини (більше 52 %) та основних елементів живлення (загальних форм азоту і фосфору), а також допустиму концентрацію мікроелементів та важких металів за вимогами нормативних документів, що обумовлює перспективи їх застосування як добрива.

Мета. Оцінити екологічний стан компонентів водної екосистеми ставку с. Бобрівка Харківського району Харківської області. Методи. Аналітичні, токсикологічні. Результати. Показано, що гідрохімічні показники ставку відповідають нормам якості води для культурно-побутового та рекреаційного призна-чення. Токсикологічна оцінка для придатності води для ведення рибогосподарства виявила складну си-туацію по відношенню до міді та цинку. В межах ГДК знаходиться вміст загального заліза, значення во-дневого показнику; легкорозчинні органічні сполуки. Водорості найбільше акумулюють кадмій та хром, а в донних відкладах інтенсивно акумулюється також і свинець. Вміст Cu, Pb, Zn, Cd в в м'язових ткани-нах товстолобика білого та коропа звичайного не перевищує значень ГДК. В формуванні хімічного скла-ду тканин риб найбільш впливовим компонентом є вода ставку. Висновки. Щодо придатності води став-ку для ведення рибогосподарства, з урахуванням того, що низка показників не відповідає нормативам, потрібно виконати заходи щодо захисту ставку від дифузних джерел забруднення, насамперед ті з них, які передбачені на законодавчому рівні. Необхідно проведення обвалування ставку, фітомеліорація, встановлення водоохоронної зони.

Мета. Просторовий аналіз забруднення важкими металами ґрунтового покриву навколо підприємства ВАТ «Будазот» (Житомирська область, Україна). Методи. Інструменти просторового аналізу сучасного ГІС-пакету QGIS, методи багатовимірного статистичного аналізу. Результати. Проаналізовані проби грунту у чотирьох напрямах рози вітрів на відстані 1 км, 2,5 км, 5 км, 10 км на глибіні 20 см. Основними забруднюючими речовинами є: Pb, Zn, Cu, Cd та Hg. Для інтерполяції полів концентрації вказаних речовин застосовано модуль інтерполяції QGIS. Сформований комплексний показник, який за методом кластерного аналізу ґрунтового покриву навколо території підприємства ВАТ «Будазот» (Житомирська область, Україна) визначив райони різного ступеню забруднення. Висновки. Максимальний рівень забруднення грунтового покриву відповідає північно-західній частині території, що досліджується; забруднення, що викликане функціонуванням підприємства не впливає на стан ґрунтів селітебної зони міста Житомир.

Проаналізовано вміст важких металів (кадмію, цинку і свинцю) у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області та надано рекомендації їх раціонального використання для залісення. Мета. Аналіз стану прийнятих для залісення виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних земель Харківської області, надання їм агроекологічну оцінку за вмістом обмінних форм важких металів (кадмію, цинку і свинцю). Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний) та математичний. Результати. Не зважаючи на різні типи грунтів та значну різноманітність категорій земель, що передаються під залісення в Харківській області, по вмісту обмінних форм важких металів (кадмій, цинк, свинець) перевищень агроекологічних нормативів у досліджуваних ґрунтах не спостерігається. Висновки. Використанням лучних земель при лісомеліорації заплав є створення на них плантацій або лісових смуг з рідкисним розташуванням із швидкоростучих порід, перш за все тополі.

Виявлено особливості транслокації важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Cd) як домінуючих полютантів техногенного походження із фруктової сировини (яблук) до продуктів її переробки – фруктових соків та компотів. Територія дослідження охоплює урбогеосистеми в межах Полтавської, Харківської та Донецької областей. Досліджено яблука сортів Джонатан, Білий налив, Мельба, Шафран літній та Старкінг. Встановлено, що вміст Zn та Cu у яблуках та продуктах їх переробки знаходиться у межах ГДК, Cd у яблуках у 2-12,6 разів перевищують ГДК, у соках-фреш – у 2,3‒7 разів, у яблучному соку після термічної обробки – у 1,3-5,3 рази, а в компоті – у 2 рази. Згідно зі сумарним показником забруднення, найбільш забрудненою важкими металами є фруктова сировина, далі слідує сік-фреш, а потім – сік після термічної оброки та компот. Термічна обробка позитивно впливає на зменшення концентрацій важких металів у соку порівняно з вихідною фруктовою сировиною.