водные объекты

Сучасні урбанізаційні процеси у місті Тернопіль супроводжуються зростанням антропогенно-го навантаження на природну складову, ущільненням забудови та скороченням площ зелених зон. Тому, виникає необхідність провести геоекологічну оцінку структури насаджень комплексної зеленої зони міста, як фактора екологічної безпеки урбоекосистеми Тернополя. Мета. Оцінити структури комплексної зеленої зони міста Тернопіль та обґрунтувати пріорите-тні напрямки її оптимізації. Методи. Описовий, порівняльно-географічний, геоінформаційний, статистичний, математич-ний, геоекологічний аналіз та оптимізаційне моделювання. Результати. В ході проведення геоекологічної оцінки структури комплексної зеленої зони міс-та Тернопіль, встановлено, що її загальна площа складає 9 684 га, з яких 2027 га – лісопаркова части-на і 7 657 га – лісогосподарська. У структурі комплексної зеленої зони міста Тернопіль переважають ліси 64%, водні об’єкти і болота 18,5% та інші групи зелених насаджень 17,5%. Визначено, що нор-мативна площа комплексної зеленої зони міста Тернопіль повинна становити 13 470 га, відповідно дефіцит насаджень складає 5813 га. Для оптимізації комплексної зеленої зони міста Тернопіль та доведення її площі до нормативних показників обґрунтовано включення у її структуру багаторічних насаджень та розроблено оптимізаційну модель збільшення лісистості за рахунок еродованих орних земель. Реалізація таких заходів та зміна цільового призначення окремих земельних ділянок, дозво-лить збільшити площу лісів у лісогосподарській частині комплексної зеленої зони міста Тернопіль на 3916 га та зменшити еродованість орних земель на 40%. Висновки. Оптимальна структура комплексної зеленої зони міста Тернопіль включатиме 8823 га – лісів, 1903 га – багаторічних насаджень, 1419 га – земель під водою та болотами, 577 га – зеле-них насаджень загального користування, 433 га – зелених насаджень спеціального призначення і 321 га – зелених насаджень обмеженого користування. Загальна площа комплексної зеленої зони міста Тернопіль складатиме 13 476 га. Така оптимізаційна модель комплексної зеленої зони міста, сприя-тиме її сталому розвитку та реалізації основних функціональних потенціалів.

Мета. Комплексна оцінка рекреаційних територій локального рівня в басейні р. Сів. Донець в Харківській області для визначення пріоритетності розвитку об'єктів літнього короткочасного відпочинку без шкоди для навколишнього середовища. Методи оцінки засновані на розробленому автором підході визначення пріоритетності розвитку рекреаційної діяльності на локальних територіях з урахуванням екологічних і господарських особливостей. Результати. Основою для оцінки ресурсів і послуг водних об'єктів, лісових масивів, естетичної привабливості, територіальної та транспортної доступності потенційних рекреаційних територій є розроблені класифікаційно-бальні шкали. Комплексна оцінка, що враховує як природно-екологічні, так і господарські умови територій, проведена для 6 ділянок у прибережній зоні р. Сів. Донець. Вибір територій проводився з урахуванням гідрографічного, гідрологічного, кліматичного критеріїв і рекреаційного попиту. Висновки. Обрані 2 локальні території, найбільш перспективні для розміщення малих рекреаційних об'єктів.