водокористування

Проаналізовано галузеву структуру водокористування, визначено першочергові оптимізаційні заходи щодо покращення стану водних ресурсів басейнової системи річки Західний Буг у межах Волинської області.

Мета. Оцінка екологічної якості джерельних вод міста Харкова. Методи. Польові, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, аналітичні методи дослідження показників якості води. Результати. Зразки природних вод проаналізовано за такими показниками: рН, електричний потенціал, вміст нітратів, хлоридів, аміаку, прозорість, мутність, а також жорсткість води. Найвищі значення вмісту нітратів, нітритів, а також рівень лужності й жорсткості виявлено в пробах з Холодногірського джерела (джерело у парку «Юність»). У воді з Жуковського джерела виявлено вмісту хлоридів в півтора рази вищий за показники у воді з інших джерел води міста. У воді з джерела Глибокий Яр виявлено найбільш низьку мінералізацію вод, а у воді з джерела Саржин Яр − найвищу з досліджуваних зразків води з природних джерел Харкова. Значення рівня жорсткості води в усіх зразках, окрім Жуковського джерела, вказують на перевищення нормативного значення у 2-3 рази. Проте усі показники, окрім показника жорсткості не є небезпечними для людини, бо перевищень ГДК за ними не виявлено. Результати досліджень зразків води з джерела Саржин Яр та джерела в парку Юність (джерело Холодногорська) у 2019 році порівняно з результатами аналогічного дос-лідження, проведеного в 2015 році. Саржин Яр індекс жорсткості збільшився в 3,4 рази, а в вибірці з джерела в парку "Юність" (джерело Холодногорська) майже в 6 разів. Висновки. Визначено, що на території м. Харків вода з Жуковського джерела у Київському районі, повністю придатна до споживання, адже її хімічний склад у повній мірі відповідає санітарним нормам, які застосовуються до питних джерельних вод. Жорсткість питних вод, де є перевищення ГДК, може негативно впливати на здоров’я людини. Для інших джерел рекомендується провести модернізацію місць відбору води для населення. Реконструювати систему водопроводів для подачі води з джерел, а також ввести додаткові етапи їх очистки на шляху до споживача.

Представлено наукове обґрунтування, загальні вимоги і принципи встановлення нормативів екологічної безпеки для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування; сформульовано вимоги до якості води поверхневих водних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування водної геоекосистеми. Розроблено та опрацьовано методичні прийоми та процедури встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування – рибогосподарські ГДК речовин. Наведено узагальнені результати встановлення еколого-рибогосподарського нормативу - гранично допустимої концентрації (ГДК) морфоліну. За показниками значення ГДК (0,125 мг/л), стабільності у водному середовищі (зменшення концентрації на 95 % складає 32 доби), коефіцієнта матеріальної кумуляції в органах та тканинах риб (0,85-2,4), коефіцієнта ступеня ураженості водної екосистеми (1,1) морфолін відноситься до 3 класу небезпеки.

Проведений аналіз екологічного стану водних ресурсів Луганської області за період 2007-2011 рр. Визначена екологічна ситуація на річках Сів. Донця та джерела їх забруднення. Найгірша екологічна ситуація на річках Лугань і Сіверський Донець, де в більшості якість води класифікується як забруднена. Основна кількість забруднюючих речовин до басейну р. Сіверський Донець в межах Луганської області надходить за рахунок скидів підприємств хімічної та вугільної промисловості, житлово-комунального господарства безпосередньо в русла річок.

Проаналізовано стан розвитку туризму і рекреації у басейнах озер Турійського району; охарактеризовано загальний екологічний стан, морфометричні та гідрохімічні показники озер, подано оцінку ступеня придатності озер для цілей рекреації. Окреслено перспективи розвитку туризму та рекреації району дослідження.