городская среда

Мета. Обґрунтування впровадження стійких рослинних компонентів в зелену інфраструктуру мі-ського середовища в контексті природоорієнтованих рішень (на прикладі Слобідського району м. Харко-ва). Методи. Для розробки інвентаризаційних карт відкритих міських ландшафтів Слобідського району м. Харкова, зайнятих газонами та травостоями газонного типу використано програмний продукт ArcGIS та методи традиційних економічних розрахунків. Результати. Обґрунтовано впровадження у зелену інфраструктуру міста альтернативного виду газону – ялівцевого. Його створення пропонується за допомогою культиварів ялівцю горизонтального (Juniperus horizontalis), зокрема культивару 'Prince of Wales'. Це пластична рослина, що є стійкою до по-сухи, високих і низьких температур, має високу естетичну виразність, формує нові стандарти дизайну міського ландшафту. На підставі проведеної інвентаризації газонів та травостоїв газонного типу Слобід-ського району м. Харкова визначено площу газонного покриття, що знаходиться у незадовільному стані (36478 м2), й яку пропонується реконструювати за допомогою зазначеного культивару. Виконання робіт з реконструкції 36478 м2 площі травостоїв газонного типу саме за рахунок створення ялівцевих газонів буде коштувати щорічно для місцевого бюджету 802516 грн. При цьому використання традиційного ру-лонного газону буде коштувати місцевому бюджету 8244028 грн щорічно, тобто приблизно на 7,5 млн грн дорожче. За повний цикл, тобто за 30 років економія коштів складатиме 225 млн грн. Використання посадкового матеріалу, що може вирощуватись на комунальних підприємствах міста, які займаються благоустроїм, дозволить ще значно знизити вартість створення ялівцевих газонів. Висновки. Зелена інфраструктура володіє дієвим набором інструментів для впровадження ефек-тивних природоорієнтованих рішень інвайроментального менеджменту. Впровадження культивару ялів-цю горизонтального 'Prince of Wales' у зелену інфраструктури сприятиме забезпеченню екологічної стій-кості міст та оновленню стандартів екологічного міського ландшафтного дизайну. Збільшення площ мі-ських відкритих ландшафтів під ялівцевим газоном дозволяє не тільки ефективно посилювати екологічні та естетичні функції зеленої інфраструктури міста, але й значно зберігати кошти місцевих бюджетів

Мета. Огляд світового та вітчизняного досвіду екологічної реконструкції культурних ландша-фтів. Методи. Системний аналіз, метод об’єктивної оцінки за допомогою фотофіксації. Результати. Розглянуто приклади успішної екологічної реконструкції культурних ландшафтів, реалізованих завдяки збереженню історичного контексту, концепту дбайливого ставлення до «genius loci» як до метафоричного суб'єкту, який зберігає унікальні характеристики культурних ландшафтів і одночасно виступає натхненником створення ландшафтів високої естетичної виразності і сучасної функціональності. Висновки. Наведені приклади демонструють необмежений потенціал ландшафтного дизайну в подоланні відчуженості людини від природи, в наповненні міського середовища повноцінним жит-тям, в успішному брендуванні міст, і, як наслідок, залучення туристів, інвестицій. Такі успішні сучас-ні проекти ревіталізації та екологічної реконструкції можливі, коли реалізується дбайливе ставлення до історичної спадщини, історичного культурного ландшафту, коли «genius loci» відроджується і проявляється як метафоричний суб'єкт, з одного боку, який зберігає унікальні характеристики пере-творюваних культурних ландшафтів, а з іншого, виступає натхненником додання ландшафтам висо-кої естетичної виразності, концентрації краси, сучасної функціональності.

Мета. Науково-практичне обґрунтування впровадження насаджень декоративних багаторічних злаків й троянд ландшафтної групи в умовах урбосистеми Шевченківського району м. Харкова. Методи. Для інвентаризації газонних насаджень використано програмний продукт ArcGIS. Основою створення інвентаризаційної карти газонних насаджень були дві базові карти – «Basemap Imagery» та «OpenStreetMap. Обчислення загальної площі об’єктів дослідження проводилося з використанням Attribute Table. Оцінку проектного покриття та конституційної структури видового складу газонних насаджень проводили за О. О. Лаптєвим та за Е. В. Авдеєвою. Спостереження екологічного стану міських розаріїв проводили маршрутним обстеженням, наявність патологій визначали візуально. Для визначення оптимізаційних заходів використано метод SWOT-аналізу. Результати. В результаті проведення інвентаризації розроблено інвентаризаційну карту міських газонних насаджень. За результатами візуальної оцінки міський сад імені Т. Г. Шевченка є еталоном озеленення міських територій та має високий рівень якості газонних насаджень. Сквер «23 Серпня», ділянки газонних насаджень біля ст. метро Ботанічний сад, Сквер на вул. Клочківській включають ділянки газонних насаджень, які мають відмінний, добрий, задовільний та незадовільний рівні якості. Поверхня Саржиного Яру добре спланована, ділянки мають відмінний, добрий та задовільний рівні якості. На підставі результатів комплексної оцінки газонних насаджень розроблено карти рівнів якості міських газонних насаджень для основних рекреаційних зон Шевченківського району. Пропонується використання декоративних злаків зокрема, імперати циліндричної, міскантусу китайського, ковили перистої, фалярісу тростинного, молінії блакитної. За допомогою методу SWOT-аналізу визначено сильні й слабкі сторони газонних насаджень Шевченківського району, можливості і ризики їх створення. За результатами інтегрованої екологічної оцінки сортів ландшафтних троянд «Cordula» й «Tornado» показана доцільність їх використовувати в міському озелененні. Утримання цих сортів в контейнерній культурі здатне позитивно впливати на художню виразність міського середовища, забезпечить «високу концентрацію красоти» й вирішити проблеми перезимівлі. Висновки. З урахуванням принципу доречності з метою мінімізації витрат на подальшу підтримку міського ландшафту можливе розроблення економічно вигідних проектів із озеленення ділянок з незадовільним рівнем якості газонного покриття з використанням декоративних злаків. Запропоновані види злакових рослин стійкі до факторів навколишнього середовища, невибагливі, потребують мінімального догляду, мають високу естетичну привабливість та декоративність, низьку вартість створення.

Проаналізовано фітоіндикаційні можливості кульбаби лікарської, а саме, такі фізіологічні показники як вміст аскорбінової кислоти та концентрація хлорофілу. Зроблено висновки про інформативність цих показників та можливості їх використання у фітомоніторингу середовища урбоекосистеми.