екологічна безпека

Функціонування Південноукраїнської АЕС суттєво впливає на зміни активності Н-З у водах Ташликського та Александ-рівського водосховищ, хоча практично не змінює динаміку змісту Cs-137, Co-60, Mg-54 у них. Мінливість у цих водоймах активності Sr-90 тим більше, чим більше середні обсяги їх «продувки», що свідчить про впливовість змін режиму випадіння атмосферних опадів у регіоні, які посилюють поверхневий стік до Ташликського водосховища вод з навколишньої території.

Розвиток нового наукового напряму – трофогеографії потребує підготовки відповідних фахівців з вищою освітою для вирішення проблем екологічної якості продуктів харчування рослинного походження, що населення використовує повсякденно. Таких спеціалістів можливо готувати на базі розширення вектору підготовки фахівців у галузі екології, географії та охорони навколишнього природного середовища. Підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі трофогеографії може суттєво вплинути на важливі аспекти життєді-яльності людини, а саме безпеки використання рослинних продуктів харчування.

Розробка заходів, пов’язаних зі скороченням обсягів відходів, та вдосконалення норм щодо пово-дження з відходами займають важливе місце серед питань екологічної безпеки та підтримання сприятли-вого стану довкілля. Мета. Аналіз нормативно-правового регулювання поводження з відходами, виділення основних проблем та формування сучасних напрямів вирішення проблем, які стосуються питання відходів, на основі міжнародного досвіду та актуальної практики Європейського Суду з прав людини. Методи. Теоретичні та загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація), емпіричний метод (метод порівняння). Результати. На основі результатів дослідження нормативно-правового регулювання поводження з відходами в Україні виявлено основні проблеми та запропоновано варіанти їх вирішення на підставі аналізу рішення Європейського Суду з прав людини та за допомогою вивчення досвіду європейських країн. Виявлено, що Україна обрала шлях унормування питань щодо відходів на основі усталених норм Європейського Союзу, зокрема Директиви про відходи та низки інших нормативно-правових актів у цій сфері. Висновки. Задля врегулювання сфери поводження з відходами в Україні потрібно забезпечити поступове та ефективне впровадження заходів, які закріплено в Національній стратегії управління відхо-дами в Україні до 2030 року, систематизувати ряд нормативно-правових актів України щодо поводження з відходами та розпочати їх реалізацію на практиці.

Проведений аналіз можливості використання золи і золошлаків ТЕС в дорожньому будівництві. Хімічний аналіз ряду золошлаків ТЕС виконаний методом атомно-адсорбційної спектроскопії. Встановлена екологічна небезпека надходження важких металів до навколишнього середовища при руйнуванні дорожнього полотна

Надано результати емпіричних досліджень трофогеографії, щодо показників концентрації важких металів у ґрунті та рослинній продукції у різних природних зонах та регіонах України. Значення показника розраховано-го географічного фону мікроелементів для овочевої продукції розрізняються за природними зонами

Виявлено особливості транслокації важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Cd) як домінуючих полютантів техногенного походження із фруктової сировини (яблук) до продуктів її переробки – фруктових соків та компотів. Територія дослідження охоплює урбогеосистеми в межах Полтавської, Харківської та Донецької областей. Досліджено яблука сортів Джонатан, Білий налив, Мельба, Шафран літній та Старкінг. Встановлено, що вміст Zn та Cu у яблуках та продуктах їх переробки знаходиться у межах ГДК, Cd у яблуках у 2-12,6 разів перевищують ГДК, у соках-фреш – у 2,3‒7 разів, у яблучному соку після термічної обробки – у 1,3-5,3 рази, а в компоті – у 2 рази. Згідно зі сумарним показником забруднення, найбільш забрудненою важкими металами є фруктова сировина, далі слідує сік-фреш, а потім – сік після термічної оброки та компот. Термічна обробка позитивно впливає на зменшення концентрацій важких металів у соку порівняно з вихідною фруктовою сировиною.

На основі результатів досліджень можна стверджувати, що у разі можливості техногенного атмосферного забруднення слід уникати вирощування на присадибних ділянках листових овочів, зокрема капусти. Серед надґрунтових овочів простежується диференціація метало-акумулятивних властивостей рослин в залежності від їх фізіологічних особливостей. На основі порівняння показників біологічного поглинання металів рослинами з вмістом їх рухомих форм у ґрунті можна визначити, що з підвищенням вмісту важких металів у ґрунті у рослин включаються механізми регуляції селективного поглинання мікроелементів, які визначаються генетичною специфікою рослин. Екологічний стан природних компонентів довкілля є домінантним чинником, що визначає якість продуктів харчування.

Розглянуто одне з питань, пов’язаних з можливим використанням територій, що належали увесь час незалежності Міністерству Оборони України. На території Харківської області знаходиться значна кількість військових об’єктів та полігонів, які зараз перебувають в занедбаному стані і являють собою не тільки певну екологічну небезпеку, а і навіть кримінальну. Визначено методологічні підходи та запропоновано приклади розрахунків щодо можливості оптимізації територій колишніх військових об’єктів, розташованих у Чугуївському районі Харківської області.

Представлено наукове обґрунтування, загальні вимоги і принципи встановлення нормативів екологічної безпеки для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування; сформульовано вимоги до якості води поверхневих водних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування водної геоекосистеми. Розроблено та опрацьовано методичні прийоми та процедури встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування – рибогосподарські ГДК речовин. Наведено узагальнені результати встановлення еколого-рибогосподарського нормативу - гранично допустимої концентрації (ГДК) морфоліну. За показниками значення ГДК (0,125 мг/л), стабільності у водному середовищі (зменшення концентрації на 95 % складає 32 доби), коефіцієнта матеріальної кумуляції в органах та тканинах риб (0,85-2,4), коефіцієнта ступеня ураженості водної екосистеми (1,1) морфолін відноситься до 3 класу небезпеки.

Розглянута біогеологічна історія Землі як процес безперервної трансформації і постійної адаптації від первинних форм життя до її сучасного стану. Розвиток життя на Землі відбувався за умови змін геологічних процесів, хімічного складу атмосфери і водного середовища, в періоди між глобальними катастрофами. В результаті більш ніж за 3,8 млрд років сформувалася антропогенна система «людина – геологічне і суміжне середовище», яка трансформувала біосферу згідно потреб людини, створивши прецедент невідповідності потреб людства і ресурсів біосфери. Визначено основні сценарії розвитку людини і біосфери внаслідок техногену. За результатами виконаних досліджень визначено біогеологічні умови розвитку життя на Землі. Досліджено сценарії ходу техногену і роль людини в умовах інтенсивної трансформації біосфери за рахунок техногенної діяльності.