забруднення

Мета. Аналіз впливу значного вмісту кадмію на бентосні форамініфери шельфу Чорного моря (район дельти Дунаю). Методи. Польові, аналітичні, мікропалеонтологічні, літолого-геохімічні. морфологічні, біомінералогічні, математична обробка результатів. Результати. Проведені спостереження підтверджують можливість диференційованої оцінки забруднення важкими металлами на прикладі кадмію шельфової області Чорного моря. Ареали забруднення відрізняються зниженням видової розмаїтості форамініфер в порівнянні з незабрудненими районами. Форамініфери у відкладах із високим вмістом кадмію відрізняються пригнобленими формами з численними виродливостями. Висновки. Значна концентрація кадмію особливо впливає на зустрічальність та появу морфологічних аномалій розвитку форамініфер.

Мета. Просторовий аналіз забруднення важкими металами ґрунтового покриву навколо підприємства ВАТ «Будазот» (Житомирська область, Україна). Методи. Інструменти просторового аналізу сучасного ГІС-пакету QGIS, методи багатовимірного статистичного аналізу. Результати. Проаналізовані проби грунту у чотирьох напрямах рози вітрів на відстані 1 км, 2,5 км, 5 км, 10 км на глибіні 20 см. Основними забруднюючими речовинами є: Pb, Zn, Cu, Cd та Hg. Для інтерполяції полів концентрації вказаних речовин застосовано модуль інтерполяції QGIS. Сформований комплексний показник, який за методом кластерного аналізу ґрунтового покриву навколо території підприємства ВАТ «Будазот» (Житомирська область, Україна) визначив райони різного ступеню забруднення. Висновки. Максимальний рівень забруднення грунтового покриву відповідає північно-західній частині території, що досліджується; забруднення, що викликане функціонуванням підприємства не впливає на стан ґрунтів селітебної зони міста Житомир.

Мета. Просторовий аналіз забруднення підземних вод на прикладі Котовського району Одеської області за 2015 рік. Методи. Фотометричний, манометричний, географічні інформаційні системи. Результати. Отримано цифровий картографічний матеріал, що характеризує просторовий розподіл забруднення підземних вод в границях території Косовського району Одеської області. Визначено: перевищення ГДК по окислюваністі в підземних водах та нітратів в артезіанських водах не спостерігалося. Концентрація нітратів в ґрунтових водах коливається в межах 2 – 4,9 ГДК на більш ніж полонині території, а на 25% території району – 7 ГДК. Висновки. Найбільше забруднення нітратами підземних вод характерно для східної частини Котовського району. Пропонується зменшення кількості нітратних добрив з врахуванням ступеню вразливості ґрунтових вод до нітратного азоту спираючись на зонування за рівнем забруднення території Котовського району Одеської області.

Мета. Дслідження екологічного стану областей Столичного макрорайону України через динаміку забруднення атмосферного повітря. Методы. Теоретичний аналіз та синтез. Результати. Відзначено, що екологічний чинник впливає на господарську діяльність в межах областей та відбивається у галузевій, територіальній структурі економіки, її спеціалізації, характері використання природно-ресурсного потенціалу. Проведено порівняння рівня забруднення атмосферного повітря в Столичному макрорайоні України на основі систематизації статистичних даних. Аналіз показників в розрізі свідчить, що у викидах забруднюючих речовин в повітря автомобільним транспортом переважає оксид вуглецю та діоксид азоту. Висновки. Запропоновано рекомендацій стосовно запровадження ефективної екологічної стратегії, яка має бути направлена на забезпечення взаємодії між економічним розвитком і захистом навколишнього середовища.

Оцінена доля вкладу окремих підрозділів народного господарства Вінницької області в забруднення поверхневих вод, так як формування якості природних вод можна оцінити по об’єму скидів СВ в водні об’єкти. Систематизована та оброблена інформація про основні показники забору, використання та скиду вод (в тому числі забруднювальних речовин в складі СВ) по галузях промисловості, окремо по басейнам річок (Південний Буг, Дністер, Дніпро – в межах області) та в цілому у регіоні.

Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря м. Одеса за результатами спостережень на стаціонарних та маршрутних постах. За результатами оцінки та аналізу забрудненості повітряного басейну м. Одеса на основі показника гранично допустимого забруднення виявлено збільшення вмісту в атмосферному повітрі ЗР з 2009 по 2011 рр. Найбільш чітко це визначається для озону, сірководню, аміаку, діоксиду сірки та діоксиду азоту.

Розглянуто проблему негативного впливу забруднення атмосферного повітря на популяційне здоров’я населення Полтавської області. Проаналізовано динаміку медико-статистичних показників захворювання органів дихання. Виявлено найбільш проблемні райони та міста регіону за індикаторною патологією. Поставлено питання про доступність та повноту інформації про забруднення атмосферного повітря широким верствам населення та медичним працівникам в аспекті профілактики захворювань органів дихання у населення

Чорноземи звичайні на території Приазовської рівнини мають низький фоновий вміст рухомих форм цинку, достатній рівень забезпеченості міддю та підвищений вміст сполук свинцю. Ця регіональна специфіка мікроелементного складу обумовлена карбонатністю профілю ґрунтів, природною збагаченістю приморських геохімічних ландшафтів, а також впливом великих джерел емісії мікроелементів (металургійні підприємства Маріуполя, Новочеркаська ДРЕС, тощо). Висока буферна здатність ґрунтів Приазов’я значно знижує негативні наслідки від забруднення.

Розглядається екологічний стан малих міст Харківської області. Проаналізовано основні державні закони, постанови, розпорядження та регіональні програми, що регулюють розвиток відповідно до принципів сталого розвитку, підтримують екологічний стан малих міст. Запропоновано основні принципи ефективного управління розвитком малих міст, що доповнюють регіональний господарський механізм управління та сприяють поліпшенню якості навколишнього середовища в малих містах.

Проведено ретроспективний аналіз показників якості води поверхневого джерела водопостачання, встановлено причини погіршення її якості та розроблено рекомендацій щодо підвищення ефективності використання технічних рішень підготовки питної води для населення.