здоров′я населення

Мета. Виявлення тенденцій зміни (по фактичних і сценарних даних) екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Методи. Системний аналіз, статистичні методи. Результати. Часовий розподіл характеристик режиму максимальної температури повітря дослі-джено на основі результатів спостережень на станціях, розташованих у різних регіонах України, за певні доступні періоди: Ужгород (1946-2018 рр.), Харків (1936-2005 рр.), Одеса (1894-2005 рр.), а також за сценаріями низького (RCP2.6), середнього (RCP4.5) та високого (RCP8.5) рівнів викидів парникових газів. При цьому температура повітря ≥ 25°С вважалась високою (дні з максимальною температурою в межах 25,0-29,9°С – жаркі), ≥ 30°С – дуже високою (дні з такою температурою – аномально жаркі). Виявлено тенденції зміни екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Досліджено динаміку максимальної температури повітря та її характеристик у ХХ і початку ХХІ століть. Проаналізовано очікувані часові зміни максима-льної температури повітря та кількості днів з високою температурою з 2021 по 2050 рр. за сценаріями RCP2.6, RCP4.5 та RCP8.5. Визначено найвищі добові температури повітря, можливі 1 раз у 100 років, а також ймовірність максимальної добової температури вище 30°С за сценарієм RCP4.5. Своєчасне перед-бачення змін клімату допоможе оцінити їх вплив на людину і природні системи, що буде сприяти розро-бці та прийняттю превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу таких змін. Висновки. Процеси потепління клімату в Україні активізуються. Виявлено чітку тенденцію на зростання середнього максимуму температури повітря взимку зі швидкістю 0,17-0,39ºС/10 років. Відносно кліматичної норми цей показник в основному підвищився, найбільше (до 3,3ºС) у січні на пів-нічному сході країни. У майбутньому такі аномалії будуть зростати. Виявлення взаємозв’язку між клі-матом і здоров’ям є основою для прийняття захисних заходів стосовно ризиків для здоров’я населення, пов’язаних з кліматом.