клас якості води

Мета. Оцінити якість питної води джерел нецентралізованого водопостачання сільських населе-них пунктів Березівської об’єднаної територіальної громади укрупненого Житомирського району. Методи. Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні. Результати. Установлено, що найбільший внесок у забруднення питної води здійснюють нітрати, перевищення вмісту яких у середньому було зафіксовано у 50,7 % відібраних зразків, а у 57 % досліджу-ваних населених пунктів вода відноситься до 4 класу якості, що визначається як «посередня», «обмежено придатна» небажаної якості. Критична ситуація зафіксована у селах Болярка, Бондарці, Дубовець та Черемошне, у колодязній воді яких зафіксовано перевищення вмісту нітратів у всіх відібраних зразках. У середньому 34 % відібраних проб води не відповідають стандарту стосовно величини рН у сторону її зниження. За показником рН класи якості варіюють у межах від «відмінної», дуже чистої до «доброї», чистої води з ухилом до класу «задовільної», слабко забрудненої прийнятної якості. Вміст заліза загаль-ного перевищував норматив у 6,6 % відібраних зразків. Висновки. На формування загального класу якості води суттєвий вплив чинить група загально-санітарних показників, що, в першу чергу, пов’язано з високим вмістом нітратів у досліджуваних джере-лах нецентралізованого водопостачання. Розрахунок інтегрального екологічного індексу розвитку сіль-ських населених пунктів за окремими показниками якості питної води показав, що у першу чергу потре-бують уваги такі населені пункти, як: Заможне та Садки; 11 населених пунктів потребують покращення і лише с. Василівка потребує підтримки на тому ж рівні.

Мета. Вивчення екологічного стану річки Цир, аналіз гідрохімічних, трофо-сапробіологічних характеристик та вмісту специфічних речовин токсичної дії, визначення класу та категорії якості води. Методи. Польові, аналітичні. Результати. Розглянуто сучасні підходи до виділення груп чинників антропогенної трансформації річкових басейнів. З двох створів, розташованих на р. Цир, відібрано проби води та проаналізовано їх за трьома блоками речовин: сольового складу, трофо-сапробіологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії. Визначено клас та категорію якості води для кожного блоку. Встановлено, що за показниками гідрохімічного блоку якість води в р. Цир відноситься до І класу та до 1 категорії – відмінні води. В другому блоці речовин екологічний стан води визначає показник вмісту фосфатів, за яким якість води річки відноситься до V класу – дуже погані та 7 категорії – дуже брудні. У третьому блоці якість води вміст купруму визначає екологічний стан води як брудний. Висновки. Вміст біогенних сполук та вмісту купруму визначає стан малої річки Цир як дуже поганий, брудний. Рекомендується слідкувати за динамікою змін якості води у р. Цир.