кореляція

Функціонування Південноукраїнської АЕС суттєво впливає на зміни активності Н-З у водах Ташликського та Александ-рівського водосховищ, хоча практично не змінює динаміку змісту Cs-137, Co-60, Mg-54 у них. Мінливість у цих водоймах активності Sr-90 тим більше, чим більше середні обсяги їх «продувки», що свідчить про впливовість змін режиму випадіння атмосферних опадів у регіоні, які посилюють поверхневий стік до Ташликського водосховища вод з навколишньої території.

Здійснено порівняння кліматичних змін у помірному поясі північної півкулі за матеріалами 140-річного періоду спостережень на трьох метеостанціях (м. Оксфорд (Великобританія), м. Санкт-Петербург (Росія) та м. Нью Йорк (США)) та виконано прогнозні розрахунки шляхом моделювання ходу метеовеличин різними математичними методами, у тому числі згладжуванням за допомогою формування ковзних середніх (експоненціальної та зваженої), застосовано кореляційний аналіз та стандартна статистична обробка. Запропоновано використання фрактального моделювання для дослідження нелінійних метеорологічних процесів з недетермінованою природою їх характеристик.

Міжрічним змінам середньомісячних температур вод, що принесені до Північної півкулі Землі Південно-Пассатними течіями Атлантичного та Тихого океанів у період з 1958 по 2010 рік відповідали зростаючі тренди, а у грудні-березні, на відміну від інших місяців, ці процеси потепління були суттєво статистично зв’язані між собою, а також зі змінами кутової швидкості добового обертання нашої планети. Це дозволяє припускати, що нерівномірність обертання Землі може бути одним з чинників сучасної мінливості температурного режиму її Північної півкулі.

Визначено статистичні зв'язки міжрічних змін загального вмісту озону понад Арктикою у лютому-травні, а також змін середніх поверхневих температур Карибського моря та акваторії Атлантики в зоні її Північно-пасатної течії, котрі за період з 1979 р. по 2010 р. відчутно посилилися, та у сьогоденні є суттєвими. Стійкість їх посилення дозволяє припускати, що при подальшому потеплінні клімату вони посиляться ще більше. Це свідчить про доцільність їх урахування при моделюванні та прогнозуванні.

Робота присвячена дослідженню статистичних зв'язків варіацій поверхневих температур Карибсько-го моря і сонячної активності. За допомогою кореляційного аналізу рядів змін середньорічних темпера-тур розглянутій області, індексу їх аномалій, а також чисел Вольфа перевірялася гіпотеза про запізнення варіацій поверхневих температур Карибського моря, викликаних змінами сонячної активності. Встанов-лено, що особливості циркуляції субантарктичних проміжних вод Атлантичного океану обумовлюють наявність значущого статистичного зв'язку змін середніх поверхневих температур Карибського моря з варіаціями сонячної активності, випереджаючими їх приблизно на 200 років. З розробленого з урахуван-ням цього зв'язку понаддовгострокового прогнозу змін середніх поверхневих температур Карибського моря випливає, що до середини ХХI в. будуть переважати тенденції до їх зниження, а далі, до його закін-чення, відбуватиметься їх підвищення.