Куяльницький лиман

Мета. Вивчення гідродинамічних передумов формування і оцінка обсягів субаквального розвантаження водоносного горизонту у відкладах верхньосарматського підрегіоярусу верхнього міоцену в Куяльницький лиман. Методи. В якості методичної основи використовувалась гідродинамічна модель, яка за співвідношенням рівнів (напорів) визначає зміни спрямованості і обсягів водообміну підземних вод з поверхневими водами лиману. Результати. За результатами багаторічних (1950 – 2016 рр) гідрогеологічних і гідрологічних спостережень встановлено, що водообмін підземних вод з поверхневими водами лиману, в залежності від часових змін гідрогеодинамічних умов, характеризується як висхідними, так і низхідними потоками. Результати розрахунків питомих витрат водообміну між водоносним горизонтом у відкладах верхньосарматського підрегіоярусу і поверхневими водами лиману, свідчать про те, що після тривалого (30 – 40 років) періоду низхідної фільтрації води з лиману, тільки з середини 90-х років минулого століття розпочався повільний процес поповнення лиману підземними водами. Станом на 2016 рік субаквальна складова підземного живлення лиману складає близько 20 % загального обсягу води в лимані. Висновки. При оцінці водного балансу Куяльницкого лиману разом з традиційними чинниками формування його гідрологічного режиму (атмосферні опади, річковий і боковий стік, випар) необхідно враховувати просторово-часові зміни обсягів субаквальної складової підземного живлення лиману.

Мета. Отримання детальної інформації про сучасний видовий склад і кількісні характеристики фітопланктону на акваторії лиману в період з березня 2015 р. по березень 2017 р., тобто в період впливу трансферу водних мас з Одеської затоки. Метод. Згущення зібраних зразків здійснювали седиментаційним методом. Зразки води, відібрані в умовах цвітіння мікроводоростей, згущенню не підлягали. Результати. У 2015-2017 рр. на всій акваторії лиману склад фітопланктону був монодомінантним: розвивалася зелена водорість Dunaliella salina (Dunal) Teodor. у двох різних життєвих формах. У деяких зразках води були зафіксовані бентопланктонні діатомові водорості, зелені та ціанобактерії. За період досліджень лиману в 36 зразках води було зареєстровано цвітіння D.salina, а також спостерігали поодинокі випадки цвітіння діатомових та зелених водоростей. За період 2015-2017 рр. загальне число видів фітопланктону на північній і центральній частинах лиману сягало 23, та 69 видів реєстрували в південній частині. Висновки. Було встановлено, що фітопланктон Куяльницького лиману має добру здатність швидко адаптуватися до зменшень солоності внаслідок поповнення лиману водою з Одеської затоки, що є головним чинником частих цвітінь води у 2015-2017 рр.

Мета. Виявлення реальних біологічних наслідків запуску великих обсягів морської води в Куяльницький лиман у 2014-2016 рр. Методи. Стандартні методи гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних та мікробіологічних досліджень. Результати. На основі проведених комплексних досліджень виконано аналіз динаміки основних фізико-хімічних та гідробіологічних характеристик екосистеми Куяльницького лиману, насамперед видового складу, чисельності і біомаси фітопланктону, бактеріопланктону і зоопланктону та концентрацій фотосинтетичних пігментів. Показано, що всі досліджені біологічні характеристики мають чітко виражений сезонний хід, головними чинниками якого були зміни температури і мінералізації вод лиману, а також випадки випадання гіпсу, які спостерігались влітку 2015 та 2016 років. Висновки. Запуск морської води не дав очікуваного результату стабільного опріснення вод лиману, але погіршив стан унікального біоценозу. Використання сучасної методології поповнення лиману морською водою викликає негативні наслідки, які посилюються з кожним подальшим запуском морської води в лиман і будуть наростати та приводити до незворотних процесів і повної деградації екосистеми лиману.