ландшафты

Дослідження мікологічної продукції, як індикатора екологічного стану природно-територіальних ком-плексів Закарпаття показало, що концентрація переважної більшості металів у їстівних грибах не перевищує ГДК і варіює від сотих до десятих його часток. За сумісною токсичністю їстівні гриби, що ростуть у приро-дному середовищі, склали наступну послідовність: печериця → сироїжка → підосиновик → білий гриб, що свідчить про найкращу екологічну якість білих грибів серед досліджуваних мікологічних об’єктів

Проаналізовано фізико-географічні особливості, ландшафтну репрезентативність Черкаської області у контексті функціонування регіональної екомережі. Наведені приклади природно-заповідних територій, в яких охороняються ландшафти типових та унікальних видів. З метою раціонального використання природних ландшафтів науково-обґрунтовано перспективні заповідні об’єкти поліфункціонального призначення у регіоні.

Проаналізовано природно-ресурсний потенціал як важливу складову регіональної екомережі Черкащини на території Лівобережного Придніпров’я. Проведено оцінку природоохоронних територій за ландшафтно-фітоценотичними показниками для обґрунтування структурних елементів екомережі регіону дослідження. З метою ефективного функціонування екомережі визначено комплекс геоекологічних загроз та запропоновано напрямки їх оптимального вирішення. Створено географічну модель екомережі Черкаської області на основі наземних та аквальних ландшафтних комплексів.