национальный природный парк

Мета. Визначення рекреаційної ємності територій окремих національних природних парків (НПП) України, та рекреаційної ємності туристичних маршрутів цих парків. Методи. Методологічною основою дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до оцінки рекреаційної ємності територій окремих НПП України. При виконанні роботи були використані опублі-ковані дані, а також матеріали власних доробок, присвячених дослідженню оцінки рекреаційного наван-таження на території НПП України. Результати. Лише в деяких НПП площа заповідного ядра складає більше третини від усієї площі парку. Більша частина НПП мають недостатній розмір заповідних зон, що свідчить про нестабільні і сильно порушені екологічні умови, і ставить під загрозу збереження біологічного різноманіття в цих парках. Тому доцільно збільшення площ заповідних зон цих НПП. Крім того, площа господарської зони НПП має бути меншою за площу зони регульованої рекреації, яка відіграє певну природоохоронну роль; вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації. Але ці умови не виконуються для більшості розглянутих НПП. Тому доцільно оптимізувати функціональне зонування НПП, що дасть можливість ефективно охороняти унікальні природні комплекси і використовувати їх в рекреаційних цілях. Проаналізовані місткість, ступінь стійкості до рекреаційних навантажень, рівень благоустрою та ємність туристичних маршрутів у кожному з розглянутих НПП. Головними критеріями вибору дослі-джуваних НПП була їх репрезентативність або представництво щодо різноманіття регіонів розміщення, наявність даних про фізико-географічні характеристики, довжини туристичних маршрутів, статистич-них даних про кількість відвідувачів за рік. Розрахована рекреаційна місткість для літнього сезону деяких НПП України з врахуванням нормативів для кожного типу природного комплексу для зон стаціонарної та регульованої рекреації. Потенційно ці зони можливо розширити за рахунок території господарської зони. Надана оцінка ємності деяких туристичних маршрутів в НПП в умовах низького рівня благо-устрою для варіантів нестійкої та стійкої категорії природно-ландшафтних комплексів. Висновки. Рекреаційний потенціал НПП України в даний час використовується недостатньо, але при збільшенні потоку рекреантів слабо облаштовані зони відпочинку та зелені маршрути можуть приз-вести до погіршення стану природних екосистем. Функціональні зони стаціонарної та регульованої рек-реації НПП для прийому рекреантів можуть бути розширені за рахунок проведення деяких видів рекреа-ційної діяльності у господарській зоні парків. Необхідно розширювати перелік рекреаційних послуг рек-реантам, прагнути до підвищення рівня благоустрою туристичних маршрутів НПП. При наявності при-родних лікувальних ресурсів на територіях НПП доцільно організовувати центри санаторного лікування, медичної та соціально-психологічної реабілітації, що сприятиме створенню та вдосконаленню лікуваль-но-оздоровчої інфраструктури, активізації рекреаційної діяльності і підвищенню ефективності функціо-нування НПП.

Мета. Оцінка стану природно-заповідного фонду Волинської області, виявлення основних тенденцій його розвитку. Методи. Географічний аналіз і синтез. Результати. Охарактеризовано аспекти природно-заповідного фонду Волинської області. Проаналізована структура природно-заповідний фонду. Три національні природні парки існують в межах Волинської області. За останні роки існує динаміка до збільшення кількості об’єктів природно-заповідного фонду області. За 2010 – 2015 роки кількість об’єктів природно-заповідного фонду Волинської області збільшилася з 370 до 388. Також протягом останніх років відбувається збільшення фінансування природно заповідного фонду області. Висновки. Існує чітка тенденція до зростання кількості та площі природно-заповідних об’єктів та територій в межах області.

На основі аналізу літературних і фондових матеріалів визначено основні методичні підходи дослідження ландшафтів національного природного парку «Слобожанський». Розроблено головні критерії створення рекреаційної мережі парку. Розраховано рекреаційне навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський». Визначено, що максимальне рекреаційне навантаження в травні, червні та вересні становить 9,3%, 8,1% та 8,5 %, відповідно від встановлених лімітів.