окружающая среда

Мета. Дослідити соціально-екологічні умови існування рекреаційної зони – Карпівського саду у Новобаварському районі міста Харкова для подальшого його відновлення та благоустрою. Методи. Польовий, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, математичний та аналітичний методи обробки інформації, умовно-опитувальний метод. Результати. Польові дослідження полягали у відборі проб питної води з підземного джерела на території сада, відборі проб ґрунту та рослинності. Дослідження питної води з підземного джерела на території Карпівського саду проведено за хімічним складом, за показниками якості, за органолептичними показниками. Визначено, що якість питної води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Найбільші показники у пробах ґрунту та листя визначені у містах з великою кількістю транспорту Аналіз акумулятивних рядів показав, що пріоритетними асоціаціями ВМ у пробах ґрунту та листя виявились Zn, Cu і Cr, вміст мікроелементів в пробах не перевищує ГДК. За фоновими концентраціями перевищень також не спостерігається. Проведено соціологічне опитування мешканців району, які і є відвідувачами саду з метою виявлення їх бажання щодо відновлення та облаштування Карпівського саду. Анкета складалася з 12 запитань. Загалом, опитано 20 осіб. Опитування показало зацікавленість населення району у відновленні та благоустрою Карпівського саду. Запропоновано варіант організації функціональних зон саду Висновки. Карпівський сад, який розташований у Новобаварському районі міста Харкова, має на наш час усі екологічні та соціальні передумови для відновлення та подальшого використання його для відпочинку мешканців району у разі благоустрою – встановлення садово-паркового обладнання та реконструкції джерела питної води.

Проведений аналіз можливості використання золи і золошлаків ТЕС в дорожньому будівництві. Хімічний аналіз ряду золошлаків ТЕС виконаний методом атомно-адсорбційної спектроскопії. Встановлена екологічна небезпека надходження важких металів до навколишнього середовища при руйнуванні дорожнього полотна

За результатами досліджень визначені основні шляхи екологізації галузі спорту, розроблена методологія планування проведення екологізації спортивних об’єктів з урахування їх категорії впливу на довкілля. Визначені розділи (етапи) планування екологізації спортивних об’єктів, розроблені положення громадського обговорення (консультацій), запланованих екологічних заходів з екологізації спортивних об’єктів, рекомендовано використання інформаційних комп’ютеризованих технологій збирання та аналі-зу екологічної інформації, підготовлені рекомендації з підготовки фахівців екологічних спеціалізацій для екологізації галузі спорту на базі магістратури за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт, спеціалі-зація «Екологія спорту».

Представлено теоретичні дослідження щодо визначення факторів, які впливають на виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, викликаних пожежами у довкіллі. Запропоновано удосконалену класифікацію лісопожежних ризиків та визначено основні пріоритети подальших досліджень щодо розробки методики оцінки лісопожежних ризиків.

Проаналізовано вплив біокоректування результатів визначень, отриманих в результаті багатофункціонального моніторингу природних середовищ. Для збільшення вірогідності результатів моніторингу поєднують методи біоіндикації та біотестування з фізико-хімічними методами і математичним моделюванням. При визначенні надмалих кількостей забруднень доцільно додатково використовувати факторний аналіз різних модифікацій.

Розглянуто філософський дискурс щодо зміни світоглядних концепцій в галузі взаємодії суспільства та природи. Сучасне пізнання цивілізаційного перелому в сфері зв’язків та взаємодії між людським суспільством і біосферою призвело до виникнення нової галузі - філософії довкілля. Особлива увага приділяється концепції сталого розвитку та його етичним вимірам. Підкреслюється роль філософії довкілля в організації соціально-екологічних досліджень.