питна вода

Мета. Оцінити якість питної води джерел нецентралізованого водопостачання сільських населе-них пунктів Березівської об’єднаної територіальної громади укрупненого Житомирського району. Методи. Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні. Результати. Установлено, що найбільший внесок у забруднення питної води здійснюють нітрати, перевищення вмісту яких у середньому було зафіксовано у 50,7 % відібраних зразків, а у 57 % досліджу-ваних населених пунктів вода відноситься до 4 класу якості, що визначається як «посередня», «обмежено придатна» небажаної якості. Критична ситуація зафіксована у селах Болярка, Бондарці, Дубовець та Черемошне, у колодязній воді яких зафіксовано перевищення вмісту нітратів у всіх відібраних зразках. У середньому 34 % відібраних проб води не відповідають стандарту стосовно величини рН у сторону її зниження. За показником рН класи якості варіюють у межах від «відмінної», дуже чистої до «доброї», чистої води з ухилом до класу «задовільної», слабко забрудненої прийнятної якості. Вміст заліза загаль-ного перевищував норматив у 6,6 % відібраних зразків. Висновки. На формування загального класу якості води суттєвий вплив чинить група загально-санітарних показників, що, в першу чергу, пов’язано з високим вмістом нітратів у досліджуваних джере-лах нецентралізованого водопостачання. Розрахунок інтегрального екологічного індексу розвитку сіль-ських населених пунктів за окремими показниками якості питної води показав, що у першу чергу потре-бують уваги такі населені пункти, як: Заможне та Садки; 11 населених пунктів потребують покращення і лише с. Василівка потребує підтримки на тому ж рівні.

Мета. Оцінки ризику загрози здоров’ю населення, обумовленого використанням забруднених наф-топродуктами питних вод із шахтних колодязів. Методи. Використовувалась методика RAIS (US-EPA). Результати. Наведено результати оцінки ризику для здоров’я людей при використанні питної води із шахтних колодязів, в якій виявлено забруднення нафтопродуктами. Для розрахунку ризику використано результати вимірювання вмісту нафтопродуктів у питній воді, яка відбиралась із шахтних колодязів у 2015 р. при обстеженні басейну р. Сів. Донець у межах Балакліївського, Чугуївського та Ізюмського ра-йонів Харківської області. Висновки. Найбільш чутливі до забруднювача діти; найбільша тяжкість впливу фіксується при тривалому дермальному контакті. Найвищий рівень ризику виникнення хронічних ефектів спостерігається в с. Андріївка Балакліївського району і в с. Стара Гнилиця Чугуївського району.

Досліджено якість питної води з закритих джерел Ленінського та Дзержинського районів м. Харкова – «Саржин яр» та джерела у парку «Юність», а для порівняння – водопровідної води. Розрахована комплексна рейтингова оцінка закритих джерел питної води м. Харкова за соціально-економічними показниками, за якою визначено, що найкращим з точки зору споживача є джерело «Саржин яр» і за показником рН відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Концентрації мікроелементів у воді з усіх джерел, що досліджено, знаходяться у межах норми.

Проведено ретроспективний аналіз показників якості води поверхневого джерела водопостачання, встановлено причини погіршення її якості та розроблено рекомендацій щодо підвищення ефективності використання технічних рішень підготовки питної води для населення.